22 березня, у четверту неділю Великого посту, Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій за вечірнім богослужінням в Успенському соборі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври звершив чинопослідування з Акафістом Божественним Страстям Христовим.
Після богослужіння Його Блаженство звернувся до всіх присутніх зі словом проповіді: «З милості Божої, дорогі брати і сестри, ми досягли четвертої неділі святого Великого посту, коли Свята Церква вшановує пам’ять преподобного Іоанна Ліствечника, у книзі якого «Ліствиця» ми читаємо про ступені духовних трудів, якими християни сходять до вершин духовної досконалості».
Його Блаженство порівняв заповіді Блаженства із ступенями духовної досконалості, починаючи з першої заповіді – «Блаженні убогі духом». На цій сходинці, за словами Предстоятеля, людина починає усвідомлювати, що вона без Бога — ніщо; на наступній сходинці – «Блаженні ті, що плачуть» – людина починає плакати про те, що стала здобутком неправди і живе у світі омани; далі – «Блаженні кроткі». Від того, що людина починає журитися, в неї з’являється сумирність; вона розуміє, що всі люди перебувають у такому ж стані, вона починає співчувати іншим. Наступна сходинка – «Блаженні голодні і спраглі на правду», на якій людина починає шукати не людської правди, а правди Божої. І коли людина стає на дорогу правди Божої, вона стає милостивою, отже, «Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть». На цій сходинці милостива людина починає всім допомагати і саме ця чеснота здіймає людину на наступну сходинку – «Блаженні чисті серцем». У людини зникає ворожнеча до Бога, бо тільки горде серце може повстати проти Господніх заповідей. Коли ж людина очищає своє серце від гордині, вона стає миротворцем, по заповіді «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться». Людина може не говорити гучних слів про мир, не переконувати ворогуючі сторони припинити протистояння, але її мирне налаштування передається всім довкола, і тоді вона стає справжнім миротворцем, що привносить у родину та суспільство мир і порозуміння.
Наступна сходинка ліствиці – коли людина виганяється через правду – «Блаженні гнані за правду, бо тих є Царство Небесне». Духовна людина ні на кого за це не ображається, мирно і спокійно приймає таке вигнання, і тоді на неї чекає ще одне, останнє випробовування, коли вона переслідується через свою віру, через те, що така людина належить Христу. «Така духовна лістивця стоїть перед кожною людиною, — зазначив Предстоятель, — і ми повинні в міру своїх сил підійматися від сходинки до сходинки. Коли людина наближається ними до ангельського світу, то самі ангели допомагають людині в її посильному подвизі».
Далі Предстоятель навів приклад із древнього патерика про блудницю, яка до гріхопадіння врятувала життя одному чоловікові, котрий хотів позбутись життя, бо мав великі борги. Дівчина віддала йому всі збереження, а сама через деякий час почала відчувати в усьому потребу – і щоб вижити, стала на нечестивий шлях. Важко захворівши, вона захотіла хреститись, але ніхто із сусідів не захотів привести до блудниці священика. Тоді явились ангели і охрестили дівчину, яка все-таки зробила в своєму житті великий вчинок самопожертви заради ближнього.
«Нехай Господь допомагає нам, дорогі брати і сестри, щоб ми здіймали себе східцями духовної досконалості і досягли того рівня, коли людині в її житті допомагають самі ангели», — завершив свою проповідь Його Блаженство і прикликав на всіх присутніх Боже благословення.
Джерело: Офіційний веб-сайт Української Православної Церкви.
