Святий мученик Єрмій постраждав за Христа у місті Комани під час гонінь за імператора Антоніна Пія (138–161). Правитель Севастіан, котрий прибув до Каппадокії для виконання наказу про переслідування християн, запропонував святому принести жертву язичницьким богам, обіцяючи за це почесті й милість імператора. Але убілений сивиною воїн мужньо сповідав свою віру у Христа.
Після довгих переконань правитель звелів мучити святого. Його били по обличчю так, що здерли шкіру, а потім кинули до розпаленої печі. Коли через три дні піч відкрили, мученик Єрмій вийшов із неї неушкодженим. Тоді правитель Севастіан наказав волхву отруїти святого Єрмія. Отруєне пиття не завдало йому ніякої шкоди. Так само і другий кубок з дуже сильною отрутою не умертвив мученика.
Волхв увірував, приніс покаяння Христу Спасителю і був одразу ж обезголовлений, хрестившись власною кров’ю і прийнявши мученицький вінець. А святий Єрмій був підданий ще жорстокішим мукам: із нього витягали жили, його кидали в кипляче олово, йому викололи очі, але він смиренно дякував Господу Іісусу Христу.
Потім мученика Єрмія підвісили головою донизу. Три дні висів він у такому положенні. Люди, послані правителем засвідчити смерть мученика, побачили його живим. Вражені дивом, вони осліпли від жаху й стали благати святого допомогти їм. Святий мученик велів посланцям, які осліпли, підійти до нього, поклав на них руки і зцілив їх Ім’ям Іісуса Христа.
В люті правитель наказав здерти з тіла святого всю шкіру, але він все одно залишався живим. Тоді Севастіан, збожеволівши, власноруч відрізав йому голову ножем. Християни таємно поховали тіло мученика Єрмія, від святих мощей якого подавалися численні зцілення.
Апостол від сімдесяти Єрм | <-- | --> | Святитель Феофан Затворник. Наставления жене, матери, хозяйке. |