Преподобний Іларіон Новий народився від благочестивих батьків Петра і Феодосії, які виховали його в доброчесності й наставили у Святому Письмі. У двадцятирічному віці святий Іларіон постригся в чернецтво в Ісихійській обителі поблизу Візантії, а звідти перейшов до Далматської обителі, де прийняв велику схиму і став учнем преподобного Григорія Декаполита (пам’ять 20 листопада). Преподобний глибоко шанував свого богоносного співіменника — преподобного Іларіона Великого (пам’ять 21 жовтня), він прагнув наслідувати його життя, тому й був прозваний Іларіоном Новим.
У Далматській обителі святий Іларіон був висвячений на пресвітера. Після смерті ігумена братія хотіли обрати його на це місце, але він, дізнавшись про це, таємно пішов до Візантії.
Тоді ченці Далматської обителі надіслали святителю патріарху Никифору клопотання про призначення преподобного Іларіона ігуменом. Патріарх покликав святого і переконав його дати згоду. Преподобний Іларіон зі святого послуху підкорився. Протягом восьми років він мирно керував монастирем.
У 813 році імператорський престол посіб іконоборець Лев Вірменин (813–820). Преподобний відмовився хулити святі ікони і сміливо викрив імператора в єресі, за що зазнав багато катувань. Кілька разів його ув’язнювали, морили голодом і спрагою. Нечестивий патріарх Феодот, який зайняв місце вигнаного патріарха Никифора, вчинив преподобному багато мук, домагаючись зречення від православ’я. Ченці Далматської обителі з’явилися до імператора і просили його відпустити святого, обіцяючи коритися імператорській волі. Але, повернувшись до монастиря, преподобний Іларіон і всі далматські ченці продовжували шанувати святі ікони. Розгніваний імператор знову ув’язнив преподобного в темниці. Всіма силами домагаючись зречення, він піддавав святого катуванням і ув’язнював.
Але кара Божа спіткала злочестивого імператора: він був порубаний своїми ж воїнами в храмі, на тому самому місці, де колись уперше скинув святу ікону. Новий імператор Михайло II Недорікуватий (820–829) звільнив преподобного Іларіона із ув’язнення, і святий оселився у відокремленій келії. Коли відійшов до Господа преподобний Феодор Студит, який також постраждав за святі ікони (пам’ять 11 листопада), преподобний Іларіон удостоївся бачити Ангелів, котрі підносили на Небо святу душу Феодора.
За імператора-іконоборця Феофіла (829–842) преподобного Іларіона знову взяли під варту і, жорстоко побивши, заточили на острові Афусії.
Після смерті Феофіла свята імператриця Феодора (842–855) повеліла повернути сповідників із заслання. Преподобний Іларіон повернувся до Далматської обителі, знову прийняв у ній ігуменство і мирно помер у 845 році.
| Преподобний Віссаріон, чудотворець Єгипетський | <-- | --> | Святитель Лука Войно-Ясенецкий: Плоть и дух |
