Свято-Покровський Голосіївський монастир

17 грудня Православна Церква вшановує пам`ять одного з отців Церкви – преподобного Іоанна Дамаскіна. Цей святий відомий як найбільший систематизатор християнського віровчення, йому належать фундаментальні богословські праці, також він є автором і укладачем молитов, пісень і канонів Церкви.

У Києві при Покровському Голосіївському монастирі діє «Православний центр прикладних мистецтв імені Іоанна Дамаскіна».

«УНІАН-Релігії» попросив розповісти про діяльність центру його директора – Сергія Сологуба і заступника директора – Валентину Рибак.

Директор «Православного центру прикладних мистецтв імені Іоанна Дамаскіна» Сергій Сологуб:

«ОДНЕ ІЗ ЗАВДАНЬ – ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРИ Й МОРАЛЬНОСТІ»

Сергію Миколайовичу, розкажіть про цей проект і про Вашу участь у ньому?

Ідея організувати такий заклад виникла у намісника Свято-Покровського Голосіївського монастиря архімандрита Ісаакія Андроника ще три роки тому. І зараз ми пожинаємо благодатні плоди її реалізації. Сам я працюю в центрі другий рік на посаді його директора й паралельно викладаю у вищому навчальному закладі, є кандидатом економічних наук, доцентом.

Який головний напрямок у роботі центру?

Наша мета – це підготовка кваліфікованих фахівців. Вони можуть бути активно затребувані як на ринку праці країни в цілому, так і перекрити потреби у грамотних кадрах для Української Православної Церкви. Це гарантує нашим учням стовідсоткову зайнятість.

Чим Ваш навчальний заклад відрізняється від інших?

Паралельно з виконанням вказівок держави щодо професійно-технічної програми освіти ми збільшили кількість навчальних предметів, урахувавши православну спрямованість. Жоден навчальний заклад України подібних фахівців не готує. Наприклад, у нас є дисципліни «Православна трапеза», «Церковний іконостас», «Одяг священнослужителів», «Хоровий спів» та багато інших.

Наші вихованці свій день розпочинають із ранкових молитов і зарядки, потім сніданок, після чого навчання. До обіду йдуть заняття з фахових напрямків. У нашому центрі ми готуємо фахівців з таких спеціальностей: столяр, виробник художніх виробів з дерева, кравець-закрійник, кухар-кондитер-пекар, художник-іконописець. А після обіду заняття проходять із загальношкільної програми.

Загальноосвітні дисципліни викладають учителі школи № 319 імені Валерія Лобановського й роблять це на найвищому рівні. Навчання проходить у режимі вечірньої школи. По закінченню навчання наші вихованці матимуть державні атестати середньої загальноосвітньої школи.

Що Вашим вихованцям дає настільки близьке сусідство зі святою обителлю монастирських стін?

Для наших учнів це, насамперед, духовне виховання. Вони активно й за власним бажанням відвідують церковні служби, часто сповідаються й причащаються. Не менш важливим фактором у становленні молодих душ є тісне спілкування зі священнослужителями, можливість на власні очі побачити благодатне чернече життя зсередини. 14 з наших учнів уже виявили бажання продовжити своє подальше навчання в духовній семінарії. Для мене ж таке сусідство є незмінним джерелом нових сил і душевної радості.

У чому особливості роботи з вихованцями центру?

Одне з головних завдань православного центру є виховання високої культури й моральності учнів. Наша мета – викорінити згубний вплив поганих звичок. Для цього на території центру введено певні правила: категорично забороняється лихословити, розпивати будь-які алкогольні напої, а також палити. Ми прагнемо, щоб діти дотримувалися цих правил не тільки на території монастиря, але й у житті.

Наші вихованці перебувають тут на повному забезпеченні монастиря. Навчання, харчування, проживання й надання першої медичної допомоги – усе абсолютно безкоштовно. Наш профілактичний кабінет веде Валентина Іванівна, кандидат медичних наук. Діти її дуже люблять за добре й чуйне серце.

Як учні проводять своє дозвілля?

Одне із найбільш улюблених занять наших вихованців – це екскурсії. Дітям подобається їздити святими місцями, а також у музеї. Дивно, але відвідування професійних виставок також стало улюбленим заняттям. Там юнаки вже можуть представляти свої власні роботи. Водночас вони з величезним задоволенням переймають усі тонкощі майстерності своєї професії. Ми часто буваємо в музеях, наприклад, нещодавно відвідали Музей води, Музей авіації й інші, незабаром у нас запланована поїздка в Музей державної охорони України.

Заступник директора «Православного центру прикладних мистецтв імені Іоанна Дамаскіна» Валентина Рибак

«ОТЕЦЬ ІСААКІЙ РОБИТЬ УСЕ ДЛЯ ВІДРОДЖЕННЯ ПРАВОСЛАВ`Я»

Валентино Мелентіївно, розкажіть, будь ласка, про діяльність православного центру і про Вашу роботу в ньому.

У нашому центрі навчається 77 учнів, які живуть у ньому за принципом інтернату. Багато з них – це діти священиків, але є також і діти-сироти. Можна сказати, що в Києві це єдиний унікальний навчальний заклад, діяльність якого полягає у духовному сіянні. Приходячи сюди, аби здобути професію (художника, столяра, кухаря), юнаки переживають духовне відновлення, долучаючись до святинь Голосіївської обителі. Тут я працюю вже понад рік. Спочатку просто допомагала у фаховій організації навчального процесу, а потім – працюючи повний робочий день.

У чому унікальність подібного навчального закладу?

Відповідь проста: ті знання, що їх дають православні викладачі нашого центру, сприяють не тільки професійному зростанню наших вихованців, але й запалюють їхні серця, морально надихають й навчають глибокій духовній роботі над собою.

Навчання платне чи безплатне? І як у цілому проходить навчальний процес?

Завдяки старанням нашого улюбленого батюшки, архімандрита Ісаакія, навчання й проживання для вихованців зовсім безкоштовне. Їм нічого не треба приносити з собою, крім особистих речей. Матеріали, фарби, тканина – усім потрібним забезпечує монастир. Також у нас є велике зібрання не тільки професійної літератури, але й багата добірка православних книг, до якої учні мають доступ у будь-який час. Усі наші майстерні й навчальні класи обладнано за останнім словом техніки, з найсучаснішим устаткуванням. Завдяки чому або кому центр здійснює свою діяльність?

Як я казала вище, наш центр функціонує винятково трудами намісника, який запрошує для матеріальної підтримки благодійників і спонсорів, зацікавлених у практичній допомозі дітям. Можу сказати абсолютно точно: отець Ісаакій робить усе для відродження Православ`я, піклуючись, насамперед, про душі наших дітей.

Одним із напрямків у навчанні є виготовлення художніх виробів з дерева. Що саме сюди входить?

Якщо Ви зайдете в наші майстерні, то зупинитеся на мить, зачаровані чарівними пахощами свіжої деревини. Тут проходять заняття з різьблення по дереву. Наші учні вчаться робити практично все: від прекрасних дерев`яних стільців і закінчуючи чудовими кіотами, а також іншими предметами церковного вжитку. Викладачі упевнені: кожен може навчитися працювати з деревом, було б тільки бажання й терпіння. А от художній смак розвивається вже з досвідом. Насправді, виготовлення художніх виробів з дерева – це дуже кропіткий і трудомісткий процес, але наші юнаки працюють з неприхованим задоволенням, вибираючи для себе усе складніші завдання.

Які ще предмети опановують учні в стінах православного центру?

Крім шкільної й професійної програми, яка ні в чому не поступаються за якістю іншим навчальним закладам, наші учні опановують і низку духовних дисциплін. Вони стосуються основ православної віри, богослужіння і, що важливо, викладається також церковнослов`янська мова.

У чому значимість цього предмета?

Наші діти вчаться читати церковнослов`янською мовою й розуміти її на слух. Важливість цього полягає в тому, що часто і дорослим, і дітям, які прийшли в храм нещодавно мова богослужіння здається незрозумілою і нудною. Наші викладачі дають глибокі знання, що дозволяють, приміром, вільно читати на криласі. А знаючи устав православного богослужіння, наші учні можуть служити паламарями й нести різні церковні послухи. Розкажіть про дозвілля учнів?

Це й екскурсії, які ми регулярно проводимо, – не тільки по монастирях і святинях, але й до музеїв та історичних місць. Багато дітей на вихідні їдуть до своїх родин, а деякі бажають проводити вільний час у стінах монастиря. Окремо стоїть спів – багатьом учням подобаються духовні пісні, і в майбутньому ми плануємо організувати свій хор. Братія монастиря активно допомагає нам в організації факультативних занять з духовних дисциплін, які учні відвідують з великим задоволенням. В аудиторіях звучать цікаві бесіди, часом бувають і дискусії – діти розкриваються в таких діалогах, вчаться спілкуватися один з одним і взаємодіяти із соціумом. Також ми випускаємо стінгазету, організовуємо паломництва для наших учнів; за бажанням учнів вони можуть поспостерігати або навіть взяти участь у роботі трапезної монастиря, проходять тут свою першу виробничу практику.

У чому Ви бачите важливість діяльності православного центру сьогодні?

Сучасним дітям, підліткам властива акселерація: пошук сенсу життя й усвідомлення себе починається вже в ранній юності. На жаль, у сучасному світі багато хто відчуває себе чужим і непотрібним, викинутими за борт, що пов`язане з насильницьким відривом нашого суспільства від духовних основ. Виховання й освіта – це основа майбутнього нашого народу. І те, що Голосіївський монастир опікується не тільки духовно-просвітньою, але й освітньою роботою, – важливість цієї місії неможливо переоцінити. Викладачі нашого центру знають: надзвичайно важливо, чим наповнюється душа підлітка у шкільні роки.

Дякую Вам за глибокі відповіді і дай Боже Вам сили й натхнення в цій нелегкій боротьбі за душі наших дітей!

Дякую і спаси Вас Господи!

Юрій Сударкін – для «УНІАН-Релігії»