Черниця Аліпія – подвижниця нашого часу
Вона продовжила подвиг подвижників благочестя Голосіївської пустині, в період її повного зруйнування – Христа ради юродива черниця, Аліпія (Агафія Тихонівна Авдєєва)
Монахиня Аліпія народилася 3/16 березня 1905 в благочестивій селянській родині села Вишелів Городнянського повіту Пензенської губернії. У святому хрещенні дівчинка була названа Агафія, на честь мучениці Агафії. З почуття благоговейной любові до небесної покровительки матінка все життя носила на спині її ікону. З дитячих років вона зазнала неймовірні скорботи і знущання. Її батьки були розстріляні, з юності почалася її подорожнє життя, що супроводжувалася важкою працею, переслідуваннями і бідністю. Жила тим, що Бог пошле, ночувала під відкритим небом; часто наймалася на поденну роботу, щоб мати шматок хліба і дах над головою. Пережила гоніння і в’язницю, воєнне лихоліття і переслідування влади.
Ви можете також подати записку матінці Аліпії
Монашество прийняла в Києво-Печерській Лаврі. До того часу вона була вже духовно зрілою людиною і несла один з найважчих чернечих подвигів – юродство Христа ради. Строгий піст, безперервна молитва, гранично короткий сон, фізична праця, постійне мовчання і поглиблення в себе – такою вона запам’ятовувалася людям. Але найбільше – своєю безмежною вірою в Бога і любов’ю до Нього, а також любов’ю до ближнього. Вже після смерті стало відомо, що за кожну людину, про який вона молилася, черниця Аліпія вішала на шию ключ, і до кінця життя кількість ключів збільшилася настільки, що вони перетворилися на вериги.
Останні дев’ять років життя подвижниця провела в Голосієво. Вона оселилася на території зруйнованої обителі, продовжуючи молитви і подвиги преподобних отців наших Голосіївських. Саме тут повною мірою були явлені людям великі духовні дарування блаженної, яких її удостоїв Господь: прозорливість, передбачення, зцілення і розраду стражденних, а найбільше – дар любові. Неможливо перелічити всі випадки благодатної допомоги стариці людям як за життя, так і після її смерті.
День своєї смерті, 30 жовтня 1988 року, черниця Аліпія передбачила заздалегідь. В останню путь її проводжало безліч духовних
чад: ченців і мирських, для яких матушка стала і матір’ю, і другом, і найближчою людиною. Відспівували її у Флорівському монастирі, а поховали на Лісовому кладовищі. 18 травня 2006 ,за благословенням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, чесні останки черниці Аліпії були віднайдені архимандритом Ісаакієм з братією і перепоховані в Свято-Покровській Голосіївській пустині, в усипальниці під храмом на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело».
Коли труну з останками подвижниці внесли до церкви, над храмом з’явився хрест. Цього ж дня відбулося два зцілення тяжкохворих людей від онкологічних захворювань. З часу перенесення мощей блаженної в Голосіївський монастир зібрано безліч свідчень про зцілення від важких недугів.
Щодня до могили черниці Аліпії приходять сотні людей. Кожне 30-е число, а особливо 30 жовтня, в день смерті блаженної, в Голосіївську пустинь приїжджають тисячі шанувальників її пам’яті. До порожнього колодязя, як каже народна мудрість, люди не йдуть.