Голові Української Спілки
ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
Червонопиському С.В.
Найбільша та найперша молитва та турбота Православної Церкви — це утвердження істин Божественного Одкровення, які не мають ні часового, ні політичного, ні національного забарвлення, а спрямовані до вічності та безсмертя. З самого початку трагічних подій в нашій Батьківщині, Українська Православна Церква у зверненнях Священного Синоду та Собору єпископів наголошувала і наголошує на необхідності миру в суспільстві, стверджуючи, що «наша Церква об’єднує людей різних мов і культур. Вірні Української Православної Церкви мешкають на Сході і на Заході, на Півночі і на Півдні України. Ми не ділимо нашу паству ні за політичними, ні за національними, ні за соціальними ознаками. Усі ми єдині у Христі. Тому сьогодні ми звертаємося до народу України: Брати і сестри! Не розривайте нашу Батьківщину, примиріться один з одним! Ми маємо зберегти єдину Україну, зберегти її для наших нащадків».
Водночас, оскільки діяльність Церкви спрямована до вічних цінностей, а не тимчасових ситуацій, Священний Синод наголошує, що «участь духовенства в акціях громадянської непокори є неприпустимою. Також є неприйнятними використання церковного амвону для пропаганди будь-яких політичних ідей. В дусі Христової любові пастирі Церкви мають докласти максимум зусиль для припинення ворожнечі та недопущення нових кровопролить. І нам дуже прикро чути, що деякі священики спокушаються різними політичними пристрастями, і через це не тільки порушують свій душевний мир, але й негативно впливають на спокій у суспільстві. З усією відповідальністю заявляємо, що такі дії є несумісними з високим званням пастиря Христової Церкви».
Не слова, а діяльність мають свідчити про позицію Церкви, яка полягає в свідченні миру любові один до одного, в боротьбі за людяність в суспільстві та припиненні кровопролиття. Ми сьогодні свідчимо, що за останній час Українською Православною Церквою було зорганізовано та доставлено в східні регіони України сотні тон гуманітарної допомоги, яка передана як мирним жителям, що постраждали від військових дій, так і українським військовослужбовцям. Ця робота продовжується й на цей час: допомога та молитва за мир лине в усіх храмах України.
На сьогодні і політичні сили, і приватні особи намагаються, на хвилі емоцій та в запалі гасел, поляризувати наше суспільство, подекуди навіть «спалюючи мости» для подальшого діалогу та пошуку примирення. Це шлях до поглиблення розділення та конфронтації. Ніколи категоричність не може бути основою суспільного спокою та миру. Навпаки, все має базуватись на заповіді Господа нашого Іісуса Христа: «Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного; як Я полюбив вас… По тому знатимуть усі, що ви Мої учні, якщо будете мати любов між собою» (Ін. 13:34-35). Прикладом втілення цього вчення слугує сама Українська Православна Церква, яка, об’єднуючи людей різного походження, різних мовних традицій, політичних поглядів та соціальних статусів, зберегла без розділень свій канонічно-територіальний устрій в межах Української держави.
Українська Православна Церква постійно прикладає усі зусилля для того, щоб зберегти мир як в нашій країні, так і в душі кожної людини зокрема. Адже мир наступає тоді, коли немає в суспільстві тих, хто прагне воювати. Церква лишається вірною словам Воскреслого Спасителя, Котрий Своїм учням заповідав: «мир залишаю вам, мир Мій даю вам» (Ін. 14:27) і задля цього посилює свої молитви та знову закликає всіх до людяності, взаємодопомоги, щедрості, терпіння і взаємної любові.
Благодать Господа нашого Іісуса Христа, і любов Бога Отця і єднання Святого Духа нехай буде з усіма нами!
+ОНУФРІЙ
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
Джерело: Офіційний веб-сайт Української православної церкви
