(З проповіді, виголошеної у день свята Собору Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних у Свято-Михайлівському храмі смт Бородянка Київської області 21 листопада 2014 р.)
«Сьогодні ми живемо в новій благодаті, коли Воскреслий Господь дав кожній людині силу, щоб вона була спасенна і творила Божі заповіді. Та людина, яка хрестилася во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, яка вірує в Христа як Сина Божого і Спасителя світу, одержала при хрещенні ангела охоронця. Ми його не бачимо тілесними очима, але він завжди поруч із нами. Як говорить святий апостол Павел, «він допомагає тим людям, які хочуть спастись». Ангел дає добрі поради, вкладає добрі думки в серце людини. Щоправда, нам часто важко буває розпізнати — де думка від ангела, а де від темного духа, а де думка від нашої плоті. Наша душа наповнена багатьма помислами і бажаннями, серед яких є і добрі, і недобрі, і нам важко розібратись. Для того, щоб розпізнати, який помисл від ангела, а який від темного духа, людина повинна знати Святе Письмо. Там усе роз’яснюється.
Як іще можна розпізнати думку ангела від думки темного духа? Коли приходить думка від темного духа, то людина починає зжиматись усередині, на неї находить сумнів, сум’яття. Це є ознакою, що до неї підійшов злий дух. Коли приходить думка від ангела, то від цієї думки людина заспокоюється, вона відчуває мир і спокій, говорячи сучасною мовою — людина відчуває себе на місці. Це є ознакою того, що прийшла думка від ангела.
Але для того, щоб мати навик цього розпізнання, людина має перебувати в молитві, бути уважною до себе і стежити: що ж відбувається всередині? Іноді подвижників, які занурюються в себе і уважно спостерігають себе зсередини, називають егоїстами, мовляв, вони тільки собою займаються, а до оточуючого байдужі. Це неправильно, людина — це мікросвіт, це весь космос, Всесвіт зжатий і скорочений, вміщений в одну людську плоть. І коли людина вивчає себе, свої схильності, вона пізнає весь світ, вона пізнає загальну систему побудови світу і розуміє, що має бути на якому місці. І людині, яка трудиться над своїм духовним вдосконаленням, ангели допомагають. А коли ми грішимо, ангели відступають подалі від нас, тому що їм неприємно бути поряд із людиною, яка грішить, бо від неї відходить духовний сморід, ангели відходять, сумують і моляться за таку людину, а коли людина живе свято і праведно — ангели радіють».
| КИЇВ. Предстоятель Української Православної Церкви відправив заупокійну літію за жертвами Голодомору 1932-1933 років | <-- | --> | Беседы на Евангелие от Марка (Глава VIII, ст. 27-38) продолжение |
