Свято-Покровський Голосіївський монастир

14 жовтня, в день Покрови Божої Матері, православні християни згадують чудо, яке сталося в 910 році.

В рамках спільного проекту Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує матеріал підготовлений редакцією журналу «Фома в Україні» про свято.

Повна назва свята — Покров Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.

Згідно Передання, Богородиця з’явилася віруючим, які молилися у Влахернському храмі в Константинополі. Сталося це в 910 році. Божа Матір розкрила свій омофор (покривало для голови) над людьми, і це чудо стало знаком заступництва над людьми. У свята немає аналогів в інших гілках християнства.

Події Покрову Пресвятої Богородиці

Диво явлення Богородиці відбулося в середині Х століття. У Влахернській церкві в Константинополі зберігалися риза Богоматері, омофор (покривало для голови) і частина пояса. Ці святині в V столітті перенесли сюди з Палестини. Був недільний день, йшло всенічне бдіння. Серед парафіян був святий Андрій, Христа ради юродивий. У середині ночі, під час молитви, він побачив, як по небу йде Пресвята Богородиця. Вона була осяяна світлом, поруч з нею йшли Іоанн Предтеча, Іоанн Богослов, ангели й святі.

Святий Андрій побачив, як Божа Мати стала на коліна і почала зі слізьми молитися за християн. Потім підійшла до Престолу храму і продовжила молитися там. А потім — зняла з голови омофор і розпростерла його над людьми, що молилися. У цей момент сяйво йшло не тільки від Богородиці — покривало теж світилося «краще променів сонячних». Богородиця просила Господа Іісуса Христа прийняти молитви всіх людей: «Царю Небесный, – глаголаше в молитве на воздусе со Ангелы стоящая Всенепорочная Царица, – приими всякаго человека, молящегося к Тебе и призывающего Имя Мое на помощь, да не отыдет от Лика Моего тощ и неуслышан».

Історія святкування Покрову Пресвятої Богородиці

Ми читаємо про встановлення свята в руському Пролозі ХІІ століття (давньоруський житійний збірник). «Се убо, егда слышах – помышлях; како страшное и милосердное видение и паче надеяния и заступления нашего, бысть без празднества… восхотех, да не без праздника останет Святый Покров Твой, Преблагая».

На Русі церкви в честь Покрову Божої Матері стали будувати в XII столітті. Одна з найдавніших і найкрасивіших Покрова на Нерлі. Її у 1165 році збудував святий князь Андрій Боголюбський. У той же час він встановив і саме свято.

Ікона Покрову Пресвятої Богородиці

Найдавніші на Русі зображення свята Покрову можна побачити на брамі Різдвяного собору в Суздалі і в розписах собору Снетогорського монастиря в Пскові. Відносяться вони до XIV століття.

Відомі дві основні іконографічні традиції Покриву – «суздальський» і «новгородський». У першому випадку Богородицю зображують перед храмом, вона простягає свій омофор (покривало для голови) над усіма, хто молиться в ньому. Найперший відомий нам зразок «суздальського» типу — храмова ікона Покровського Суздальського монастиря. Вона була написана в другій половині XIV століття, а нині зберігається в Державній Третьяковській галереї.

У «новгородському» типові ікон омофор підтримують ангели, а не Богородиця. Сама Божа Матір стоїть посередині храму. Одна з найбільш ранніх ікон цього типу походить зі Звіриного монастиря і датується 1399 роком. Зараз її можна побачити в Новгородському музеї.

В кінці XV століття ці дві іконографічні традиції стали об’єднуватися.

Тропар Покрову Пресвятої Богородиці

глас 4

Днесь, благовернии людие, светло празднуем, осеняеми Твоим, Богомати, пришествием, и к Твоему взирающе пречистому образу, умильно глаголем: покрый нас честным Твоим Покровом и избави нас от всякаго зла, молящи Сына Твоего, Христа Бога нашего, спасти души наша.

Переклад:

В цей день ми, православні люди, урочисто святкуємо, благословляємі Твоїм, Богомати, пришестям, і, дивлячись на Твій пречистий образ, з розчуленням взиваємо: «Покрий нас святим Твоїм покровом і позбав нас від усякого зла, благаючи Сина Твого, Христа Бога нашого, про спасіння душ наших».

Кондак Покрову Пресвятої Богородиці

глас 3

Дева днесь предстоит в церкви и с лики святых невидимо за ны молится Богу, Ангели со архиереи покланяются, апостоли же со пророки ликовствуют: нас бо ради молит Богородица Превечнаго Бога.

Переклад:

Нині Діва стоїть в храмі і з сонмами святих невидимо молиться за нас Богу. Ангели з архієреями поклоняються, апостоли з пророками тріумфують: бо про нас молить Богородиця Предвічного Бога.

Величання Покрови Пресвятої Богородиці

Величаем Тя, Пресвятая Дево, и чтем Покров Твой честный, Тя бо виде святый Андрей на воздусе, за ны Христу молящуюся.

Переклад:

Величаємо Тебе, Пресвята Діво, і шануємо Покров Твій святий, бо Тебе бачив святий Андрій у повітрі, коли Ти молилися за нас Христу.

Народні традиції свята

На Русі свято Покрову Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії називали Покров день, а ще: Перше зазим’я, Свадебник, Третя Пречиста, День Романа Сладкоспівця.

У народній свідомості християнський сенс події було покладено в основу свята, але він тісно переплівся з суто мирськими звичаями. Зміна пір року, пережитки язичницьких вірувань, побутові клопоти — все це мало свій вплив.

У цю пору (1 жовтня за старим стилем, 14 жовтня — за новим) закінчувалися сільськогосподарські роботи, селяни готувалися до зими, дівчата збирались на вечорниці. А ще це був початок осіннього весільного сезону. Люди чекали перший іній, який «покривав» землю і був ознакою настання холодів.

Переклад українською Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ

Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви