«Рік, що минає, не дивлячись на ряд серйозних проблем, з якими зіткнулася Українська Православна Церква, відзначений був великою кількістю позитивних, світлих подій. Найбільше запам’ятався з них, напевно, той небувалий досі в Україні Хресний хід віруючих Української Православної Церкви, який проходив з молитвою за мир і єднання народу», – каже митрополит Бориспільський і Броварський Антоній.
– Про які проблеми йдеться? Які б важливі події ви виділили з усього того, що сталося за останні 12 місяців?
– У 2016 році Церква зіткнулася з низкою серйозних проблем: це і триваючі захоплення наших храмів, і хвиля підпалів і пограбувань наших церков у різних регіонах країни, і труднощі, пов’язані з реєстрацією Міністерством культури статутів наших нових єпархій і монастирів. На жаль, перераховані вище проблеми створили труднощі не тільки для нашої Церкви. Так, через затягування процесу реєстрації Місії «Синодальноий відділ з соціально-гуманітарних питань», кілька міжнародних організацій не змогли своєчасно надати гуманітарну допомогу Україні. І в результаті Церква втратила можливість надати більш масштабну допомогу тим, хто її потребував. А це – тисячі переселенців та інших людей, які постраждали від бойових дій на Сході.
Крім того, слід також згадати і про спроби проведення двох законопроектів під номерами 4128 і 4511. Небезпека першого з них полягає в тому, що його прийняття може створити такі умови, які сприятимуть рейдерському захопленню майна різних конфесій. Другий же, в свою чергу, порушує принцип рівності всіх релігійних організацій в Україні. І дуже важливо те, що представники деяких інших релігійних конфесій, які діють на території України, також висловили свій протест проти прийняття подібних законопроектів.
Однак було і безліч позитивних подій. Перш за все – це Хресна хода віруючих, милістю Божою, які об’єднали всю країну в молитві. Пліч-о-пліч з різних областей країни до Києво-Печерської Лаври йшли жителі зі сходу і заходу України, учасники АТО і переселенці з Донбасу, люди різних політичних поглядів.
Святий апостол Павел у своєму першому посланні до Коринфян пише про те, що наш Бог є, перш за все, Бог миру (див. 1 Кор. 14, 33). І саме спільна молитва і бажання блага для нашої спільної Батьківщини дозволили людям піднятися над всім тим, що їх раніше роз’єднувало. Хресний хід показав, що тільки завдяки Церкві наш народ може знову стати єдиним цілим.
Хресний хід показав, що наш народ вже втомився від війни, втомився від ворожнечі та неприйняття один одного. І підтвердження тому – десятки тисяч людей, які зважилися на подібний шлях, шлях молитви за мир в Україні.
– На чому зосередить свою увагу УПЦ у 2017 році?
– Завдання Церкви завжди залишається незмінним. Як 2 тисячі років тому, так і сьогодні, головна мета існування Церкви полягає в тому, щоб рятувати людину від влади гріха і духовної смерті, єднаючи її з Богом. Саме для цього Церква й існує в цьому світі, і буде існувати до його останніх днів. Однак порятунок – це зовсім не якийсь індивідуальний процес. На думку одного православного богослова, християнин не може врятуватися один: він рятується тільки в єдності Тіла Церкви, яке складається з повноти віруючих у Христа людей.
Тому дуже важливо, щоб кожен з нас думав не тільки про себе, а й про своїх ближніх. А для цього ми повинні намагатися об’єднати навколо себе якомога більше людей для здійснення справ милосердя, співчуття і любові. Адже, насправді, у кожного з нас є безліч можливостей проявити свою любов: це і допомога бідним, і знедоленим, і, звичайно ж, людям, постраждалим від військових дій на сході України.
– Що б ви хотіли побажати нашим читачам напередодні прийдешніх свят?
– Хотілося б побажати всім нам, щоб Господь ніколи не позбавляв нас Своєї милості, але виявляв до нас, грішних, Свою любов і в майбутньому році. Адже і Різдво Христове – це свято, що свідчить, перш за все, про безмірну любов Божу до Свого творіння. Бог настільки полюбив світ, що Сам стає людиною і робить все для того, щоб ми змогли стати дітьми Божими. Від нас же потрібно зовсім небагато: тільки впустити Христа в своє життя і дати Йому можливість народитися в наших серцях. І якщо ми наважимося на такий крок, якщо ми дамо Богу шанс діяти в нашому житті, тоді і саме наше життя стане краще. А якщо станемо кращими ми, кращим стане і навколишній світ, адже не дарма народна мудрість говорить: хочеш зробити світ кращим – почни з себе!
