Згрішивши, не впадати у відчай, не відкладати покаяння “на потім”, приносити плід покаяння, співрозмірний гріху.
У своїй недільній проповіді у 6-ту Неділю Великого посту, що присвячена пам’яті преподобної Марії Єгипетської, Блаженнійший Митрополит Онуфрій розповів, як саме покаяння змінює життя людини. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Цього дня Церква вшановує преподобних отців Звіринецьких, які за словом Предстоятеля, «в якійсь мірі теж наслідували подвиг покаяння преподобної Марії».
«Це такий яскравий подвиг, який наслідують усі, — підкреслив він. — Адже, приклад її життя показує нам, наскільки Богу огидний гріх і наскільки Він любить покаяння».
Його Блаженство зазначив, що покаяння потребує кожна людина: «як ми щодня грішимо, так і кожен день ми повинні намагатися каятися».
Він назвав три важливих моменти, пов’язаних з покаянням.
По-перше, не потрібно впадати у відчай, вчинивши гріх: «Якщо людина згадала про свої гріхи, вона повинна встати, покаятися і йти до Бога».
По-друге, «не варто відкладати покаяння на останній день свого життя».
Блаженніший владика пояснив, що «приклад з розсудливим розбійником нам даний не для наслідування, а для втішання, для того, щоб ми побачили, наскільки велика милість Божа».
За словами Архіпастиря, «людина має каятися у своїх гріхах з самого початку свого земного життя. Немає людини, яка жила б і не згрішила (3 Цар 8:46). Тому, покаяння може бути непомітним, прихованим від зовнішнього погляду сторонніх людей, але воно повинно відбуватися постійно».
Починати усвідомлювати свої проступки важливо вже з дитячого віку. «Діти не роблять великих гріхів, але вони іноді не слухають батьків, іноді кажуть погані слова, іноді б’ються один з одним, бувають жорстокими. І в цьому вони повинні каятися Богу», — сказав Предстоятель.
Духовне життя дорослої людини вимагає більш пильної уваги тому, що вчинені гріхи вже набагато серйозніші.
«Приносити наше покаяння ми повинні не тільки на сповідь перед Причастям. Християнин повинен щодня перед сном згадати коротко, що він зробив поганого протягом дня: сказав погане слово або обдурив, покурив там або зайве випив, образив когось або щось вкрав. Він повинен коротко сказати: “Господи, я зробив те-то і те, прости мене! Господи, я винен! Помилуй мене, Господи!” — підкреслив Його Блаженство. — Таке щоденне покаяння також готує людину до сповіді».
Не варто відкладати покаяння “на потім” не тільки тому, що ніхто не знає, скільки він проживе і чи буде час у нього, щоб покаятися, але і тому, що покаяння полегшує душу, звернув увагу Предстоятель.
«Наше життя буде благословенне Богом, наповнене, разом з гіркотою труда покаяння, солодкістю благодаті Божої, яка дається кожному грішнику, який кається», — сказав він.
По-третє, наголосив Митрополит Онуфрій, покаяння повинне бути співрозмірне нашим гріхам.
«Буває так — я зробив щось дуже погане, покаявся, і чекаю… щоб відразу після того, як сказав «пробач», отримати мир, радість, заспокоєння душі, а цього немає. Тоді починаю роздумувати, що ж сталося? — продовжив Блаженніший владика. — Потрібен подвиг терпіння. Якийсь час людина повинна потерпіти за свій гріх. Преподобна Марія грішила 17 років, 17 років вона терпіла тяжку брань, хоча й покаялася відразу, як тільки перейшла Йордан».
Для того, щоб загоїлися рани, нанесені нашій душі гріхом, іноді потрібен час.
«Ми не повинні, принісши покаяння, думати, що ось ми відразу наповнимося благодаті, радості й будемо веселитися. Це трапляється тоді, коли гояться наші духовні рани. А рана, коли на неї накладуть пластир, ще може боліти. Мусить пройти час, щоб вона зажила, а хворе місце стало повністю здоровим», — зазначив він.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Творец или «большой взрыв»? | <-- | --> | Разоблачение эволюции |
