У своїй недільній проповіді Блаженніший Митрополит Онуфрій закликав усіх віруючих не боятися бути смиренними, а стяжати цю чесноту заради здобуття справжньої сили у Господі, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Розповівши про зцілення доньки хананеянки, про яку розповідається в євангельському зачалі цього дня (Мф., 15:21-28), Предстоятель звернув увагу на смирення цієї жінки.
«Смирення — це підкорення себе Волі Божій, це прийняття з подякою усього, що Господь нам посилає — і гіркого, і солодкого», — зазначив він.
За словами Архіпастиря, є кілька фаз смирення: «на початковій — людина усвідомлює себе творінням Божим», «на більш глибокій — людина, намагаючись жити по Заповідях Божих, починає критично себе вивчати, аналізувати свої вчинки, стан, почуття, помисли, докоряючи собі за недоліки і немочі».
«Таке смирення мали і святі отці. Святий пророк Давид про себе говорив: “Я черв’як, а не людина” (Пс., 21:7). У Псалтирі йдеться про грішника, що “пристав до худоби нерозумної й уподібнився їй” (Пс., 48:13). Дійсно, людина може своїми вчинками довести себе до рівня тварин, і навіть впасти ще нижче від них», — сказав Блаженніший владика.
Він також зазначив, що навіть, докоряючи себе за погані вчинки, людина може не мати достатнього смирення.
«У пориві скорботи і жалю буває так, що людина може назвати себе і твариною, і звіром, і чим завгодно. Але коли хтось назве людину псом або якимось там хробаком, то вона вже цього не любить і у відповідь ображається », — підкреслив Предстоятель.
У Євангельській історії жінка-язичниця не образилася, коли Господь, випробовуючи її, сказав «не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам…», але відповіла «так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зі столу їхніх панів». Тому, її смиренне прохання було почуте.
«Ця жінка мала найвищий ступінь смирення. У Бога вона не просила багато. Зазвичай, коли самолюбиві люди моляться, то просять дуже багато, якщо не весь світ відразу. А смиренний просить у Бога милості, найменшої милості, щоб тільки не бути відлученим від Бога. І ця смиренна хананеянка просила у Бога маленької крихітки милості, і Бог їй дав дуже багато. Господь зцілив її дочку в той самий час».
Його Блаженство закликав кожного заглянути в себе, щоб зрозуміти наскільки він смиренний і постаратися навчитися цієї чесноти.
«Нехай Господь допомагає нам, дорогі браття і сестри, жити в смиренні, бо смиренний розуміє правильно все, що в світі діється. Він ставить себе на правильне місце в цьому світі, — підкреслив Митрополит Онуфрій. — Ми іноді боїмося, що це буде для нас погано. Ми думали, що кращі від усіх, а коли ми будемо думати, що ми гірші за всіх, то на нас нападе смуток, розпач… Ні! Коли людина себе правильно оцінює, то Бог любить таку людину і посилає їй розраду. Вона, вважаючи себе слабким, немічним, зміцнюється Божественною силою, яка робить її, можливо для нього самого не помітно, сильнішим тих, які вважають себе найміцнішими, розумними і сильними. Тому смирення не потрібно боятися, до нього себе потрібно привчати. Тому, що Господь сказав нам: “навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем” (Мф., 11:29). Господь був лагідний і смиренний серцем, але Яким Він був сильним! Він воскрешав мертвих, ходив по воді, годував декількома хлібами тисячі людей, зціляв усілякі хвороби. Така сила прибуває там, де є смирення!».
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
