Представники Міжнародного інституту афонської спадщини провели наукову експедицію під назвою «Афонськими стежками прп. Паїсія Величковського» по місцях подвижництва видатного старця на Святій Горі. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на портал afonit.info.
Експедиція здійснена в рамках підготовки до святкування 295-річчя з дня народження прп. Паїсія Величковського та проведення міжнародної конференції «Паїсівські читання» (Києво-Печерська Лавра, 27 – 28 листопада 2017 р.), присвяченої спадщині великого старця.
В ході експедиції її учасники на чолі з директором Міжнародного інституту афонської спадщини Сергієм Шумилом відвідали місця подвигів прп. Паїсія на Афоні, вивчили документи, які тут збереглися, рукописи старця та його учнів, провели інші пошукові роботи.
Зокрема, дослідники провели обстеження в околицях Свято-Іллінського скиту, заснованого прп. Паїсієм у 1757 р. Тут досліджені матеріали, що стосуються історії Свято-Іллінського скиту і перебування в ньому старця Паїсія і його учнів.
По дорозі з Іллінського скиту в монастир Пантократор учасники експедиції повернули углиб лісу, де пройшли до місця колишнього розташування келії св. царя Костянтина, яку близько 1754 року придбав старець Паїсій. Тут у молитовній самоті він прожив з кількома учнями близько трьох років, після чого перейшов у келію св. Пророка Іллії, перетворену ним у скит.
Стараннями Міжнародного інституту афонської спадщини в українських архівах було знайдено документ 1760 р., що підтверджує факт настоятельства старця Паїсія в зазначеній келії. На сьогодні це єдиний збережений документ, складений ще за життя прп. Паїсія, в якому засвідчується факт перебування тут старця. Всі інші відомі свідчення відносяться до більш пізнього періоду, коли прп. Паїсія вже не було в живих, і складені вони були особами, які не були безпосередніми очевидцями тих подій.
Крім відвідування Іллінського скиту, Костянтинівської келії і монастиря Пантократор, учасники експедиції відвідали інші обителі, пов’язані з трудами прп. Паїсія і його учнів. Зокрема, у Свято-Пантелеімонівському монастирі дослідники ознайомилися з рукописами старця. Найціннішою з них є переказ творів св. Петра Дамаскіна (XII ст.), власноручно переписаний прп. Паїсієм. Також у фондах монастирської бібліотеки є копії слов’янських перекладів, переписані найближчими учнями старця, здебільшого ще при його земному житті. Як вважають в обителі, ці рукописи підтверджують той факт, що прп. Паїсій і його учні якийсь час перебували і трудилися в тому числі і в Старому Русіку або в Ксилургу.
Не менш цінний документ, що підтверджує факт перебування прп. Паїсія на Афоні, зберігся і в монастирі Симонопетра. Це «Кодекс А», що відображає життя обителі за період з 1620 по 1800 рр. Під 1762 роком у ньому повідомляється, що ігуменом монастиря Симонопетра в цей час близько трьох місяців був прп. Паїсій Величковський. До недавнього часу цей документ вважався єдиним, що підтверджує факт ігуменства старця Паїсія в цій обителі.
Однак нещодавно Міжнародним інститутом афонського спадщини в архівах було виявлено оригінал невідомого раніше листа прп. Паїсія Величковського до київського митрополита Арсенія (Могилянського) 1763 року, а також супроводжуючі грамоти до нього від Константинопольського патріарха Кирила V і Собору всіх ігуменів афонських монастирів про передачу монастиря Симонопетра «духівнику Паїсію Малоросу і його малоросійському братству» на «вічні часи».
Як відомо, в цьому році виповнюється 295 років від дня народження прп. Паїсія Величковського. В рамках святкування цієї дати 27 – 28 листопада 2017 року, у день пам’яті прп. Паїсія, в Києво-Печерській Лаврі відбудеться міжнародна наукова конференція «Паїсівські читання», присвячена духовно-культурній спадщині старця. В її роботі візьмуть участь понад 40 науковців і богословів з 11 країн світу. Також до 295-річчя з дня народження прп. Паїсія буде приурочений черговий (№ 5 – 6) випуск наукового альманаху «Афонська спадщина», який видається Міжнародним інститутом афонської спадщини.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Предстоятель: Головна справа людини — володарювати не світом, а собою і своїм серцем | <-- | --> | В єпархіях УПЦ вшанували ікону Пресвятої Богородиці «Всіх скорботних Радість» |
