22 листопада Церква святкує пам’ять ікони Божої Матері «Скоропослушниця».
У XVII столітті життя ченців на Афоні було сповнене тривог і небезпек. Саме в цей час монастир Дохіар несподівано отримав велику допомогу і розраду від самої заступниці всього Афона — Пресвятої Богородиці.
Йшов 1664 рік. Трапезною обителі в той час завідував монах по імені Ніл. Виконуючи послух, він спускався з кухні в підсобні приміщення, а щоб освітлювати собі шлях, тримав в руках запалену скалку.
По дорозі він проходив повз велику ікону Богородиці, яка була зображена на зовнішній стіні трапезної. Там через неуважність він притуляв лучину до стіни поруч з іконою, і дим від свічки коптив на образ Богородиці.
Одного разу він почув, як якийсь голос говорить йому: «Монах, не чади мені на ікону!». Ніл подумав, що це марення і продовжив свою роботу.
Минуло кілька днів, а він продовжував ставити поруч з іконою свою лучину, яка була зроблена з рецина*, тому сильно диміла. Раптово він почув гучний голос: «Монах, доки ти будеш оскверняти Мій образ?»
Після цього чернець осліп. Тільки тоді він зрозумів, звідки був голос, і, розкаявшись, провів кілька днів перед іконою, благаючи Богородицю про прощення. Його сльози і безперестанні благання принесли результат.
Він утретє почув голос Богоматері, яка лагідним, тихим, материнським голосом сказала: «Монах, я почула твої молитви, і відтепер ти прощений і будеш бачити. Оголоси іншим отцям і братам, що я Матір Бога Слова і разом з Ним цій обителі архангелів і святителя Миколая покрив і заступництво. І відтепер нехай звертаються до мене у будь-якій нужді. Швидко я їм відповім і всіх тих, хто з благоговінням будуть звертатися до мене православних християн, тому що Скоропослушниця іменуюся».
Після цього ченці збудували навпроти ікони каплицю. Перед образом повісили незгасиму лампаду і влаштували позолочене уклінне місце. Завдяки багатьом чудесам, які через Свою ікону здійснювала Богородиця, поклінне місце наповнилося приношеннями.
Влітку 1996 року чудотворна ікона Скоропослушниця приготувала несподіване благословення як для насельників обителі, так і для всіх православних християн. За іконою, на якій був срібний позолочений оклад, реставратор Антоній Глінос виявив настінний розпис 1563 року, тобто саму чудотворну ікону.
З тих пір більш пізня ікона в срібному окладі була поміщена окремо в цій же каплиці. Тепер монахи і паломники мають можливість благоговійно поклонятися тій самій чудотворній іконі «Скоропослушниця».
Переклад Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Старец Паисий Святогорец. О благоговении внешнем. | <-- | --> | Одеяние Божества. О высшей добродетели святого Нектария |
