«Дивлюся на подвиг наших іменинників — мучеників Маккавеїв — і захоплююся ним. Їхня ясність розуму допомогла відрізнити головне від другорядного, бути вірними…», — наголосив о. Олександр.
Про подвиг мучеників Маккавейських, що привів до торжества віри над невірством, мучеництва і свідчення над байдужістю, та про подвиг мучеництва сучасних страждальців за Христа.
Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ продовжує публікувати духовні роздуми протоієрея Олександра Клименка. Черговий випуск присвячено дню пам’яті святих мучеників Маккавеїв.
Протоієрей Олександр Клименко навів приклади мучеництва важко хворих вірян, які задля того, щоб відійти до Бога в ясному розумі, терпіли страшні муки.
«Десятки людей, які своїм мирним відходом, із переживанням того, що інші пережити не можуть, показали, що заради ясності розуму, здатності молитися до кінця своєму Творцю, бути відданими синами та рабами Божими бути аж до останнього подиху, вони готові терпіти те, що інша частина людства терпіти відмовляється», — сказав священник і зазначив, що «ясність розуму — це те, чим відрізнялися тисячі й тисячі мучеників, пам’ять яких Церква вшановує донині».
Водночас він відзначив: «Сучасні страждальці, християни, які в різних куточках світу переносять різного роду приниження, переслідування, нерозуміння навіть звичайне сімейне або державне за Христа, — це також ті мученики, які за ясного розуму пробують звершувати своє важливе служіння Господу. Вони були в різні епохи, вони є і зараз… Ті, які розуміли, наскільки важливим є виконання кожної заповіді Божої, щоб наблизитися до Творця».
«Дивлюся на подвиг наших іменинників — мучеників Маккавеїв — і захоплююся ним. Їхня ясність розуму зуміла відрізнити головне від другорядного…», — наголосив о. Олександр.
Він розповів про їхній подвиг та звернув увагу на наступний аспект мучеництва: «Хто порушує заповіді в малому, той не буде вірним у великому, і навпаки — хто буде вірним рабом і достойним у малому, тому можна довірити й велике, той насправді заслуговує на довіру Господню. Сім’я Маккавеїв змогла за ясного розуму переживати невимовні муки, знаючи, що ти правий перед Господом, навіть нерозуміння інших та їхні, здавалося б, поблажливі та милостиві поради: “Відмовтесь від цих страждань, хоча б перед людьми зробіть те, що я пропоную”…
…Подвиг мучеників Маккавейських, які зуміли поставити своє земне життя і свої страждання набагато нижче всього того, що буде дано їм у майбутньому. А навіть якщо Господь не дасть нам райських насолод, ми, однак, говоримо: “Нехай буде воля Твоя!.. …В усьому являє себе Твоя любов. Те, що робили мученики Маккавейські понад дві тисячі років тому, і те, що роблять нинішні страждальці за віру, де б вони не були, і які б страждання, в тому числі прямі страждання за Хресне знамення чи за спробу вірити в Господа так, як ти бажаєш, я переконаний, є лише виявом тієї Божої любові, яка певною мірою зароджується в нас від розмов із Тобою. Будемо молитися, Господи, Тобі! Будемо молитися, щоб іскра Божої любові, яка і привела мучеників до торжества віри над невірством, мучеництва і свідчення над байдужістю і нерозумінням, буде і в нас!”».
Підсумовуючи сказане, протоієрей Олександр Клименко побажав: «Я бажаю кожному з нас, дорогі брати й сестри, щоб надихаючись прикладом наших святих, ми з вами не ставали прохолодними, а відчували, що полум’я віри, яке горіло дві тисячі років тому і навіть до Христа в тих, хто чекали Його, не погасне і в нас. Нехай вас береже Бог!».
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Архимандрит Андрей (Конанос): Не мешайте детям выбрать свой путь | <-- | --> | Святитель Николай Сербский. Письмо новоначальному о возвращении к вере. |
