“Добрий самарянин показав нам, що жодне розділення не повинно виходити на перший план тоді, коли перед нами звичайне горе маленької людини. І до цього горя ми повинні прихилити своє коліно в будь-якому разі, ми повинні зробити цій людині добро, що б це нам не вартувало. Пробуймо разом із вами стати добрими самарянами”, – закликав о. Олександр та зазначив, що в психології є т. зв. “ефект стороннього”, близький до психології євангельського священника Левита, а є психологія “доброго самарянина”, саме яку ми й маємо культивувати в собі.
Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ продовжує публікувати духовні роздуми протоієрея Олександра Клименка. Черговий випуск присвячено Євангельській притчі про доброго самарянина (Лк. 10: 25-37).
Як зауважив священнослужитель, Євангельська притча про доброго самарянина саме про те, “як Бог визирає зсередини людської сутності” – нашими добрими справами, нашим милосердям, нашою любов’ю тощо. “Якщо Бог у серці, у душі, Його має бути видно назовні”, – додав він.
<…> Іісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його. Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув. Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув. Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився. І він підійшов, і обв’язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього. А другого дня, від’їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся. Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам? А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Іісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти! (Лк. 10: 30-37).
Отець Олександр наголосив, що цей вчинок доброго самарянина є тією спробою зробити біду людини власною бідою.
Священник підняв таке питання: “Чи здатні ми, читаючи Євангеліє, ставати такими, якими нас вчить Іісус Христос? Ось уже двадцять століть після Христа, а ми зустрічаємося з такою байдужістю часом, що не віриться, що ці люди називають себе християнами”.
Він пригадав жахливий випадок вбивства дівчини Кітті Дженовезе в 1960-і роки, коли жоден із сусідів не втрутився, не допоміг і не завадив насильству й убивству дівчини. А згодом така поведінка людей у психології отримала назву “ефект стороннього, або ефект Дженовезе”.
“Така психологія близька до психології євангельського священника Левита: все моє я залишу моїм і всі сили на це покладу; я не хочу втручатися в проблеми інших, щоб моє життя при цьому не постраждало. А є психологія самарянина: моє я зроблю твоїм і всі сили покладу на це; якщо в мене є можливість допомогти, я тобі допоможу, якщо в мене є можливість наблизитися до тебе і зробити твоє життя легшим, то я це зроблю. Ось про що сьогоднішня притча”, – зазначив протоієрей Олександр Клименко.
За словами священнослужителя, історія свідчить про те, що люди дуже люблять розділятися. “Ми знаходимо причини називати одних людей самарянами, а інших іудеями, називати одних людей такими, з якими “за одним столом не сяду їсти” або “не буду разом із ними працювати” тощо через політичні, ідеологічні, мовні питання, через особистий і особливий погляд на історичні події. Ми знаходимо десятки причин, щоб розділитися, а врешті-решт це призведе до того, що ми будемо проходити повз біди тих, хто так потребує [допомоги]”, – додав він.
Як підкреслив клірик УПЦ, ця Євангельска притча показує нам те, що кожен із нас має прагнути бути “добрим самарянином”. “Цей добрий самарянин показав нам, що жодне розділення не повинно виходити на перший план тоді, коли перед нами звичайне горе маленької людини. І до цього горя ми повинні прихилити своє коліно в будь-якому разі, ми повинні зробити цій людині добро, що б це нам не вартувало. Пробуймо разом із вами стати добрими самарянами”, – підсумував о. Олександр та закликав у своєму житті наслідувати Господа.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Святитель Феофан Затворник. Как относиться к несчастиям? | <-- | --> | Святитель Лука Войно-Ясенецкий: «Странно Бога вочеловечшася видевше» |
