“Ця притча вчить нас тому головному, що коли син слухається свого батька, а батько свого батька, то в послусі один одному ми вчимося смиренню перед Творцем і Господом нашим… На жаль, часто ми не можемо дивитися на наших дітей просто з любов’ю, як цей євангельський батько, натомість ми прагнемо зліпити свого сина за власним лекалом. Дай, Боже, нам навчитися ввіряти дітей у волю Божу. Дай, Боже, нам навчитися не криками, не модними методиками виховувати своїх дітей, а своїм прикладом. Ми повинні навчитися дарувати їм власний життєвий приклад, і тоді, як би далеко вони не відійшли від дороги спасіння, Господь поверне їх, вони оговтаються і прийдуть до тями”, – зазначив о. Олександр та побажав із допомогою цієї євангельської притчі подивитися на власних дітей по-новому.
Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ продовжує публікувати духовні роздуми протоієрея Олександра Клименка. Черговий випуск присвячено вихованню дітей, на яке пропонується поглянути крізь призму євангельської притчі про блудного сина (Лк 15, 11-32).
“Ця притча і про відносини Бога й людини, і про прощення та покаяння, і про крайній наш гріх та крайнє Боже милосердя. Та я хотів би поговорити про те, що тривожить нас із вами, всіх тих людей, хто мають сім’ї або мріють про них, хто мають дітей або молять Бога про їх дарування, хто виросли в родині і мріють про родину… У цій притчі Господь показує стосунки в невеличкій родині, в якій менший син фактично зневажає свого батька”, – зазначив о. Олександр.
Священник звернув увагу на педагогіку батька. “Батько розуміє: ніяке дароване знання не буде пережите цим сином як власний досвід. Цей син, який ступив на хибний шлях, хоче відірватися від своєї родини. Він, можливо, вкусить і болю, і гіркоти, і суму. Але все це буде власний досвід, і батько робить єдине можливе, що має робити справжній тато в такій ситуації, – він залишається на своєму місці. Він залишається, аби продовжувати розбудовувати власний будинок для того, щоб колись сину, який, можливо, отямиться і прийде в себе, було куди повернутися”, – зауважив о. Олександр та наголосив: “Люблячий тато приймає свою дитину такою, якою вона є, не вішає на неї ярликів, він чекає, допоки дитина виросте і, можливо, порозумнішає”.
Як зауважив священнослужитель, блудний син розтратив отримане від батька майно на власні пристрасті, так само сьогодні й наші діти витрачають себе на величезну кількість привабливих пристрастей – “випалюють з корінням власне життя”.
Протоієрей Олександр Клименко підіймає питання: “Що міг робити тато такої дитини, і що можемо зробити ми, сучасні?”
За його словами, по-перше, хтось із нас стоятиме на позиції, що треба було завадити сину. Але, на думку о. Олександра, “тоді б син став заручником сімейної позиції на його власне життя, він би так і не прожив життя власне”. “Притча говорить про те, що ми маємо дати певну свободу дитині”, – додав він.
По-друге, батько міг відпустити сина, а сам – поїхати за ним та слідкувати, оберігати, опікати його. “Та цей син тоді б ніколи не став самостійним, не пережив би глибини падіння, як, пам’ятаєте, у “Листах Крутеня” К. С. Льюїса”, – зауважив о. Олександр.
Окрему увагу священник приділив тій значущості в нашому житті отчого дому – “дому нашого прихистку”.
“Як добре, коли є куди повернутись, як добре, коли є батьківський дім, – наголосив він. – І цей батько є справжнім психологом, справжнім педагогом, справжнім знавцем душі власного сина. Він надіявся і молився за свого сина та мріяв, що цей син колись отямиться і повернеться, а в нього буде, куди повернутися”.
Священнослужитель також звертає увагу на розкаяння блудного сина та рішення повернутися у вітчий дім, нехай навіть він буде в ньому на останньому місці”. Родина залишилася острівцем стабільності, сотрівцем уповання на те, що все зміниться на краще, якщо кожен виконуватиме свою правильну місію”, – відзначив о. Олександр та розповів, як саме реагує на повернення блудного сина тато: “Батько не просто підійшов до сина, який покаявся у своєму вчинку, а побіг до сина з обіймами. Ось як працює милосердя справжнього батька, він не переповнюється докорами: “і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!..”(Лк. 15, 20)”.
Як зауважив о. Олександр, часом люди, які не відчувають такої батьківської підтримки та любові, навіть зводять рахунки з життям або йдуть хистким шляхом життя.
За його словами, ця притча вчить нас також тому головному, що “коли син слухається свого батька, а батько – свого батька, то в послусі один одному ми вчимося смиренню перед Творцем і Господом нашим”.
Він із прикрістю зауважив, що, “на жаль, часто ми не можемо дивитися на наших дітей просто з любов’ю, так, як цей євангельський батько, натомість ми прагнемо зліпити свого сина чи доньку за власним певним лекалом”.
Окрім того, священник звернув увагу й на поведінку старшого, “правильного” сина, який відреагував із ревністю на милосердя батька до блудного брата. Таа й тут тато мудро вчинив, відповівши своєму іншому повчально: “Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє! Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!” (Лк. 15: 31-32).
“Дай, Боже, нам навчитися ввіряти дітей у волю Божу. Дай, Боже, нам навчитися не криками, не різноманітними методиками виховувати своїх дітей, а прикладом власного життя. Нещодавно я прочитав маленький віршик про те, що “мама не любить тама, тата не любить маму, і я теж, коли виросту, не буду нікого любити”. Ось як вчаться наші діти любові, вмінню трудитися на подвір’ї тощо, всім ішим чеснотам, які повинні вгніздитися в серцях наших дітей. Вони вчаться лише тоді, коли бачать у нас самих ті чесноти. Ми повинні навчитися, в першу чергу, дарувати їм власний приклад життєвий, і тоді, врешті-решт, куди б вони не відійшли, як би далеко вони не відійшли від дороги спасіння, Господь поверне їх, вони оговтаються і прийдуть у себе”, – підсумував отець Олександр та побажав із допомогою цієї євангельської притчі подивитися на власних дітей по-новому.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Святитель Лука Войно-Ясенецкий: «Приимите, ядите…» | <-- | --> | Почему в акафистах постоянно повторяется слово «радуйся»? |
