Якщо ми опинилися далеко від Отчого дому, треба не впадати у відчай, а встати і мужньо піти, постом і молитвою долаючи труднощі на шляху до Бога.
На це звернув увагу Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій у своїй проповіді в Неділю про блудного сина, закликавши постом і молитвою йти крізь терни до Бога. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Предстоятель нагадав Євангельську притчу про блудного сина (Лк 15, 11-32) та наголосив, що цією історією Спаситель яскраво показує нам гріх та милосердя Боже.
За словами Архіпастиря, кожна людина, яка живе не за Божою, а за власною волею, врешті-решт починає грішити й опиняється в «країні», далекій від Бога. Більше того, навіть коли людина загрузла в гріхах, часто вона не усвідомлює наслідки цього.
«Якщо ми грішимо, живемо за власною волею, то йдемо в далеку країну, марнуючи там своє багатство. Але людині, яка дає волю своїм тілесним пристрастям, іноді здається, що вона відчуває незадоволення в собі від того, що просто не може дати волю своїм пристрастям, що якщо ще більше їх звільнить, ще більше буде їм догоджати, то це призведе її до щастя й блаженства. Але все буває навпаки: чим вона більше грішить, тим стає гіршою. Гріх спокушає людину і знімає благодатний покров з її душі, від чого людина мучиться, стає вразливою для демонів, світу й пороків, людина стає мішенню», – застеріг Блаженніший владика.
Його Блаженство підкреслив, що блаженна та людина, яка навіть низько впавши, подібно до блудного сина, врешті приходить до тями й повертається до Отчого дому, до Бога.
«Блудний син подумав і згадав, що було в отчому домі, і бачачи, що він має сьогодні, сказав собі: «Встану й піду». Ось це найважче зробити: встати й піти, – зауважив він. – Ми іноді розуміємо, що неправильно живемо, усвідомлюємо, що треба встати й піти, але цього не робимо – в нас немає рішучості, в нас немає мужності. А він встав і пішов. Шлях до отчого дому з країни далекої був непростий, блудний син був обірваний, голодний, але здолав довгу дорогу».
Водночас Його Блаженство звернув увагу на милосердя Боже до нас, нагадавши, як батько біг з обіймами назустріч своєму блудному сину. «Милосердя Боже таке, що навіть занепалого грішника, який повертається в Отчий дім через покаяння, Бог зустрічає ще на відстані та велить йому “негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги” (Лк. 15, 22)», – продовжив він.
Блаженніший Митрополит Онуфрій також відзначив, що «двома крилами», які принесли блудного сина до отчого дому, є саме піст і молитва. Тому й для нас піст і молитва є тими двома крилами, що наближають до Отчого дому.
«Постом і молитвою ми відриваємося від гріха. Постом і молитвою ми долаємо шлях, який повинні пройти, щоб досягти Отчого дому. І напередодні Посту Церква нас закликає, щоб у цей час ми особливо потурбувалися про те, що якщо <…> ми далеко від Отчого дому, то нам треба встати й мужньо піти, постом і молитвою долаючи ті труднощі, які зустрічаються на шляху, очищаючи себе і наближаючись до Отчого дому», – закликав він.
При цьому, як додав Предстоятель, навіть опинившись у найвіддаленішій «країні» від Отчого дому, – «не треба впадати у відчай та уявляти собі картину повернення неможливою, треба мужньо встати й піти, піти нехай повільними кроками, але в напрямку до Отчого дому».
«Один проходить цей шлях за місяць, два, інший – за рік, деякі йдуть все життя. Але якщо Господь знаходить людину на цьому шляху, на шляху повернення в Отчий дім, то така людина вже має надію на вічне життя і блаженство», – зазначив Митрополит Онуфрій та побажав жити за Божими заповідями, а у випадку їх порушень – мужності й твердості для повернення до Отчого дому, до примирення з Богом.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
