Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ продовжує публікувати новий цикл духовних роздумів протоієрея Олександра Клименка, присвячений тлумаченню на Апостольські читання церковного року. Цей випуск про Читання Апостола в день свята Святої Трійці (Діян. 2: 1-11).
Про день Святої Трійці як День народження Святої Церкви та про те, що саме відчуття дії в нашому житті благодаті Божої, відчуття того, що Господь Своїм Духом Святим був зі мною в ту чи іншу мить, змушує нас духовно зростати і впевнено прямувати до Бога.
Протоієрей Олександр Клименко спростував переконання декого, що нібито Дух Святий, який зійшов на святих апостолів, на нас не сходить. На нас сходить такий самий Святий Дух – під час Святих Таїнств Церкви, але ми можемо втратити його через свої гріхи. Він нагадав про ті прикрі моменти в житті християнина, коли ти, який раніше відчував сенс у кожному «Господи, помилуй!», у кожному Святому Причасті, раптом втрачаєш відчуття присутності Божої благодаті. Але це не назавжди, як заспокоїв священик, не треба впадати у відчай, треба змінюватися на краще. «Саме з дня Святої П’ятдесятниці, у День народження Святої Церкви, після того, як в земній плоті нам було явлено Господа, Дух Святий спочиває на всіх тих, хто вірить у Спасителя, що Його життям наповнюється наше життя», – додав о. Олександр.
Священнослужитель відзначив, що Дух Святий там, де відчуваємо, що лише власними силами ми б ніколи не впоралися з тим або іншим явищем. «Благодать Духа Святого втручається туди, де лише зачує заклик від людини. Там, де людина говорить із Господом, там, де людина молиться, там, де людина не забуває про Творця, там, де людина надіється на неї, там, де людина збирається разом для молитви і для очікування благодаті Духа Святого, там може відбутися зішестя Духа Святого й донині», – пояснив клірик УПЦ та продовжив: «І це зішестя Духа Святого відбувається сьогодні в Церкві. Ми бачимо, як часом змінюється людина від доторку до неї благодаті Духа Святого. Я бачив це не раз як тюремний священик… Людина, яка відбувала покарання за злочини, у свої 40 років раптом бачить відчинений храм, підходить і каже: “Батюшко, хрестіть мене”. Так, він ще може падати, але завжди буде пам’ятати про той особливий момент своєї П’ятдесятниці, коли Дух Святий зійшов на нього, і що він – у минулому звір, а не людина, злочинець – відчув бодай на мить те, що може бути іншим… Ми 200 разів на тиждень можемо нехтувати дарами Духа Святого, але він не дасть відійти нам аж так надовго. І дивне відчуття вищого, коли, нехай ми й відчували це миттєвості чи десятиліття, але відчували: “Так, благодать Духа Святого є, і вона спочивала на мені! Який би я не був падкий на гріх, який би я не був далекий від образу святих, я пам’ятатиму про ті декілька миттевостей, в які Господь Своїм Духом Святим був зі мною”. І це триматиме мене на землі більше, аніж будь-які інші речі у земному вимірі. Дай, Боже, щоб ми переживали сходження на нас благодаті Духа Святого якомога частіше в нашому житті, щоб благодать Божа не покидала нас, щоб наші гріхи були тимчасовим втручанням у наше життя, а повноправне місце завжди займав Дух Святий. Його ж благодаттю будемо жити ми й надалі!».
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| II Вселенский собор (продолжение) | <-- | --> | Старец Паисий Святогорец. Священник несет великую ответственность |
