Блаженніший Митрополит Онуфрій нагадав в день пам’яті преподобного Онуфрія Великого про заповідь святого вірним шанувати його пам’ять і обіцяння бути ходатаєм перед Господом за усіх, хто звертається до нього з молитвою. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Предстоятель розповів про подвиг великого пустельника – преподобного Онуфрія, який присвятив своє життя служінню Богу та прожив 60 років у смиренні й терпінні відлюдником.
За словами Архіпастиря, прп. Онуфрій Великий був вимоленою дитиною Перського царя. «Батьки довго молилися Богу, щоб Він послав їм дитину. І Бога послав їм хлопчика. Та диявол, передбачив прихід у світ великого служителя Божого та почав боротися проти преподобного ще до його народження. Він підійшов до царя у вигляді чоловіка і сказав, що дитина, яка народиться, не його. Якщо хочеш переконатися, що це правда, то кинь її у вогонь, і якщо збережеться, то я говорю неправду», — почав оповідати житіє преподобного владика, зауваживши, що цар дійсно кинув у піч свого сина, але Бог зберіг його.
Потім, як продовжив Блаженніший владика, царю з’явився Ангел Божий і сказав, що він має охрестити сина на ім’я Онуфрій і присвятити його на служіння Богу та йти туди, куди вкаже Бог.
Цар не послухався, однак із часом помітив, що син відмовляється від материнського молока, натомість п’є молоко олениці. Це змусило його дослухатися до слів Ангела. Так вони врешті опинилися в пустельному монастирі.
Предстоятель підкреслив, що вже у 7-річному віці прп. Онуфрій Великий вирізнявся істинною вірою.
«У монастирі преподобному давали кожен день шматок хліба. Одного разу він зайшов до храму і побачив ікону Божої Матері з Богонемовлям на руках і подумав, що Богонемовля є живим і поділився зі Спасителем хлібом, — навів такий праклад із житія преподобного Блаженніший владика. — Так тривало, допоки про це не дізнався ігумен монастиря та звелів юному подвижнику самому попросити хліба у Спасителя… І Спаситель дав йому такий великий хліб, що він ледь доніс його до ігумена…».
Як пояснив цей випадок Митрополит Онуфрій, прп. Онуфрій був простий у своїй істинній вірі, а з простим Божим творінням Господь простий. «Ми часто не можемо зрозуміти Його, бо ускладнили себе брехнею. А коли людина чиста, немає тіні у своїй душі, то вона легко розуміє Бога і легко спілкується з Ним, і Бог цю людину любить. Так Онуфрій, маючи дитячу простоту, говорив зі Спасителем на іконі як із живим», – підкреслив владика.
Коли ж Онуфрію виповнилося 10 років, то він, дізнавшись про монахів-пустельників, сам вирішив стати пустельником і таємно залишив монастир. У пустелі він зустрів старця Єремія, який і навчив його правилам життя в пустелі.
Коли старець помер, то прп. Онуфрій 60 років прожив у пустелі, не бачачи жодної людини. Тільки коли Бог восхотів забрати прп. Онуфрія у вічність, то послав прп. Пафнутія, який шукав пустельників і розповідав людям про їхні подвиги.
«Вони пробули деякий час разом і преподобний розказав йому, як перші 30 років у пустелі йому приносив хліб і воду Ангел Божий, а інші 30 років Бог послав йому пальму, з якої рясно родили фініки.., потім з’явилося джерело води», — додав владика та зауважив, що після прп. Онуфрій відійшов до Бога на руках у прп. Пафнутія, який і розповів іншим про цього дивного угодника Божого.
Підсумовуючи сказане, Блаженніший владика закликав наслідувати подвиг прп. Онуфрія Великого та бути «духовними пустельниками» і молитовниками.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
