13 червня 2024 року — Вознесіння Господнє, одне з дванадцяти двунадесятих свят, які присвячені ключовим подіям Євангельської історії. 

Це перехідне свято: його дата залежить від дати святкування Великодня. Воно належить до числа Господніх свят, які стосуються Господа Іісуса Христа.

Вознесіння відзначається на сороковий день після Воскресіння Христового, тому свято завжди припадає на четвер.

Цього дня ми згадуємо події, що відбулися через сорок днів після того, як Іісус Христос був розіп’ятий на хресті і воскрес. Після Воскресіння Спаситель неодноразово з’являвся Своїм учням, зміцнюючи їхню віру і готуючи до зішестя Святого Духа на них — до П’ятидесятниці. У день Вознесіння Господь зібрав апостолів у Віфанії, на горі Єлеон. Христос благословив їх і — як був, у плоті — вознісся на небо. Новий Завіт так пише про цю подію:

«Він піднявся перед їхніми очима, і хмара взяла Його з виду їхнього. І коли вони дивились на небо, під час вознесіння Його, раптом перед ними стали два мужі в білій одежі і сказали: мужі галілейські, що ви стоїте і дивитесь на небо? Цей Іісус, Котрий вознісся від вас на небо, прийде таким же чином, як ви бачили Його, коли Він сходив на небо» (Діян. 1:9-11). 

Події Вознесіння

Вознесіння Господнє описано в Євангелії від Луки, Діяннях святих апостолів і, коротко, в закінченні Євангелія від Марка.

Після подій Воскресіння Іісус Христос кілька разів з’являвся апостолам і проповідував Царство Боже. Це було не видіння, це був живий Учитель, з плоті і крові. Свідчення того, що Спаситель дійсно воскрес із мертвих і тим самим переміг смерть. Явлення Христа були свого роду підготовкою до дня П’ятидесятниці, коли Дух Святий зійшов на них, щоб вони могли проповідувати Воскреслого Христа всьому світу.

Але це станеться пізніше — через кілька днів після Вознесіння, а поки Господь кличе апостолів до передмістя Єрусалима — Віфанії. Там, на горі Єлеон, вони востаннє бачать Христа у плоті. Піднявши руки, Він благословляє учнів і возноситься на небо.

У Діяннях святих апостолів написано, що під час Вознесіння Спаситель був прихований хмарою, після чого здивованим поглядам з’явилися «два мужі у білій одежі» — вони сповістили прийдешнє Друге Пришестя Христа:

«Мужі галілейські, що ви стоїте і дивитесь на небо? Цей Іісус, Котрий вознісся від вас на небо, прийде таким же чином, як ви бачили Його, коли Він сходив на небо» (Діян 1:9-11). 

Після цієї дивовижної — радісної — розлуки з Христом апостоли повернулися до столиці Ізраїлю — Єрусалима. Саме там через кілька днів на них зійшов Святий Дух.

Історія святкування Вознесіння

До кінця IV століття Вознесіння Господнє і П’ятидесятниця були єдиним святом. П’ятидесятницю відзначали не один день в році — це був цілий період церковного календаря. Тертуліан називав його «laetissimum spatium» — найбільш радісний період.

Коли П’ятидесятниця стала самостійним святом, окремо стали відзначати і Вознесіння. Перші згадки про це можна зустріти у святителя Григорія Ніського і в антіохійських проповідях святителя Іоанна Златоуста.

Особливості богослужіння свята Вознесіння Господнього

Свято триває десять днів: один день передсвята, що співпадає з відданням Великодня, і вісім днів віддання свята. Віддання свята — в наступну за святом п’ятницю сьомого тижня після Великодня.

Ікони Вознесіння Господнього

У ікон, що зображують Вознесіння Господнє, є чітка іконографія, якої дотримуються всі іконописці. На іконі свята зображуються всі дванадцять апостолів, між якими — в центрі — стоїть Богородиця. Апостоли або стоять, або на колінах. Христос возноситься в хмарі, оточений ангелами. На деяких іконах є цікава деталь — на Єлеонській горі, звідки Спаситель зійшов на небеса, відображений слід від Його ноги.

Сенс Вознесіння

У день Вознесіння наш Господь Іісус Христос наставляє все людство — і кожного з нас. І робить це через Своїх учнів — апостолів. Саме вони стали свідками того, як Спаситель вознісся на небо через сорок днів після свого Воскресіння.

Коли Господь протягом сорока днів з’являється Своїм учням після Хреста і Воскресіння, він тим самим зміцнює їхню віру, дає їм опору, надію на майбутнє Царство Небесне. А Вознесінням Господь ніби ставить крапку в справі домобудівництва нашого спасіння. Він як Людина, у своїй людській тілесності, підноситься на Небо. Таким чином, Його подвиг відкуплення закінчується — людину повернуто на Небо! Господь ніби ставить крапку, але не залишає апостолів, а значить і всіх нас, самих. Христос каже, що якщо ми серцем приймемо Вознесіння, то Він пошле Духа Святого, Який втішить, розрадить. Ця втіха, ця розрада — у святі П’ятидесятниці, яке Церква відзначає через кілька днів після Вознесіння.

Молитви Вознесінню Господньому

Канони Вознесіння написані святим Іоанном Дамаскіном і святим Іосифом співцем. Кондак та ікос належать святому Роману Солодкоспівцю.

Тропар Вознесіння Господнього, глас 4

Вознеслся еси во славе, Христе Боже наш, радость сотворивый учеником, обетованием Святаго Духа, извещенным им бывшим благословением, яко Ты еси Сын Божий, Избавитель мира.

Кондак Вознесіння Господнього, глас 6

Еже о нас исполнив смотрение, и яже на земли соединив Небесным, вознеслся еси во славе, Христе Боже наш, никакоже отлучаяся, но пребывая неотступный, и вопия любящим Тя: Аз есмь с вами, и никтоже на вы.

Величання

Величаем Тя,/ Живодавче Христе,/ и почитаем еже на Небеса/ с пречистою Твоею Плотию// Божественное вознесение.

Канон Вознесіння Господнього

Тропар, глас 4-й
Вознеслся еси во славе, Христе Боже наш, радость сотворивый учеником обетованием Святаго Духа, извещенным им бывшим благословением, яко Ты еси Сын Божий, Избавитель мира.

Глас 5-й

Пісня 1

Ірмос: Спасителю Богу в мори люди немокрыми ногами наставльшему, и фараона со всевоинством потопльшему, Тому Единому поим, яко прославися.
Припев: Слава, Господи, святому Вознесению Твоему.
Воспоим вси людие, на рамех Херувимских вознесшуся со славою Христу и спосадившему нас одесную Отца, песнь победную: яко прославися.
Слава, Господи, святому Вознесению Твоему.
Ходатая Богу и человеком Христа, лицы Ангельстии видевше с плотию в вышних, удивляхуся, согласно же воспеваху песнь победну: яко прославися.
Слава: Явльшемуся Богу на горе Синайстей и закон давшему Боговидцу Моисею, от горы Елеонстей вознесшемуся плотию, Тому вси воспоим: яко прославися.
И ныне: Пречистая Мати Божия, воплощеннаго от Тебе, и от недр Родителя не отступльшего Бога непрестанно моли, от всякаго обстояния спасти, яже созда.

Пісня 3

Ірмос: Силою Креста Твоего Христе, утверди мое помышление, во еже пети и славити спасительное Твое Вознесение.
Слава, Господи, святому Вознесению Твоему.
Возшел еси Жизнодавче Христе ко Отцу, и вознесл еси род наш Человеколюбче, неизреченным благоутробием Твоим.
Слава, Господи, святому Вознесению Твоему.
Чини Ангельстии, Спасе, человеческое естество видевше совосходящее Тебе, непрестанно удивляеми воспеваху Тя.
Слава, Господи, святому Вознесению Твоему.
Ужасахуся Ангельстии лицы, Христе, зряще Тя с телесем вознесшася, и воспеваху святое Твое Вознесение.
Слава: Естество человеческое, Христе, тлением падшее возставил еси, и восходом Твоим вознесл еси, и с Собою нас прославил еси.
И ныне: Моли непрестанно, Чистая, произшедшаго от ложесн Твоих, избавитися прелести диаволи, поющим Тя, Матерь Божию.

Седален, глас 8-й
Вслед на облаки небесныя, оставив мир сущим на земли, возшел и сел еси одесную Отца, яко Единосущен Сему Сый и Духу. Аще бо и во плоти явился еси, но непреложен пребыл еси: темже чаеши совершения конец, судити грядый на землю миру всему. Правосуде Господи, пощади души наша, прегрешений оставление даруя, яко Бог Милостив, рабом Твоим.

Пісня 4

Ірмос: Услышах слух силы Креста, яко рай отверзеся им, и возопих: слава силе Твоей, Господи.
Слава, Господи, святому Вознесению Твоему.
Вознеслся еси во славе, Ангелов Царю, Утешителя нам от Отца послав. Темже вопием: слава, Христе, Вознесению Твоему.
Слава, Господи, святому Вознесению Твоему.
Яко взыде Спас ко Отцу с плотию, удивишася Ему Ангельская воинства, и возопиша: слава, Христе, Вознесению Твоему.
Слава: Ангельския силы горнейшим вопияху: врата возмите Христу нашему Царю, Егоже воспеваем вкупе со Отцем и Духом.
И ныне: Дева роди, и матерняя не позна: но Мати убо есть, Девою же пребысть, Юже воспевающе, радуйся Богородице, взываем.

Пісня 5

Ірмос: Утренююще вопием Ти, Господи, спаси ны: Ты бо еси Бог наш, разве бо Тебе иного не знаем.
Слава, Господи, святому Вознесению Твоему.
Исполнив веселия всяческая, Милостиве, к горним силам с плотию пришел еси.
Слава, Господи, святому Вознесению Твоему.
Ангельския силы вземлема Тебе видевше, врата, взываху Царю нашему, возмите.
Слава: Апостоли видевше возвышаема Спаса, с трепетом взываху Царю нашему: слава Тебе.
И ныне: Деву по рождестве поем Тя, Богородице, Ты бо Бога Слова плотию мирови родила еси.

Пісня 6

Ірмос: Обыде мя бездна, гроб мне кит бысть, аз же возопих к Тебе Человеколюбцу, и спасе мя десница Твоя, Господи.
Слава, Господи, святому Вознесению Твоему.
Взыграшася апостоли, зряще на высоту днесь Зиждителя вземлема, упованием Духа, и страхом зовяху: слава восходу Твоему.
Слава, Господи, святому Вознесению Твоему.
Предсташа Ангели, вопиюще Христе учеником Твоим: имже образом видесте Христа восходяща с плотию, паки приидет Праведный всех Судия.
Слава: Яко видеша Тя Спасе наш небесныя силы, на высоту вземлема с телом, взываху, глаголюще: велико Владыко, человеколюбие Твое.
И ныне: Купину Тя неопалимую, и гору, и лествицу одушевленную, и дверь небесную достойно славим, Марие славная, православных похвало.
Господи, помилуй. (Трижды.) Слава и ныне.

Кондак, глас 6-й

Еже о нас исполнив смотрение, и яже на земли соединив небесным, вознеслся еси во славе, Христе Боже наш, никакоже отлучаяся, но пребывая неотступный, и вопия любящим Тя: Аз есмь с вами, и никтоже на вы.

Ікос

Яже земли на земли оставившии, яже пепельныя персти уступающии, приидите воспрянем, и на высоту возведем очи и мысли, вперим виды, вкупе и чувства, на небесная врата, смертнии, непщуим быти в масличней горе, и взирати на Избавляющаго на облацех носима. Отонуду же бо Господь на небеса востече, и тамо даролюбезны дары раздая апостолом Своим, утешив я яко Отец, и утвердих я, наставив яко сынов, и рече к ним: не разлучаюся вас, Аз есмь с вами, и никтоже на вы.

Пісня 7

Ірмос: В пещи огненней песнословцы спасый отроки, благословен Бог отец наших.
Слава, Господи, святому Вознесению Твоему.
На облацех света вознесыйся, и спасый мир, благословен Бог отец наших.
Слава, Господи, святому Вознесению Твоему.
На рамо Спасе, заблуждшее взем естество, вознесся, Богу и Отцу привел еси.
Слава, Господи, святому Вознесению Твоему.
Возшедый во плоти к безплотному Отцу, благословен Бог отец наших.
Слава: Умерщвленное наше грехом естество взем, Твоему свойственному Отцу, Спасе, привел еси.
И ныне: От Девы рождся, Юже Богородицу соделал еси, благословен Бог отец наших.

Пісня 8

Ірмос: Из Отца прежде век рожденнаго Сына, и Бога, и в последняя лета воплощеннаго от Девы Матере, священницы пойте, людие превозносите во вся веки.
Слава, Господи, святому Вознесению Твоему.
Во двою существу возлетевшаго Жизнодавца Христа на небеса со славою, и Отцу соседящаго, священницы пойте, людие превозносите во вся веки (Дважды).
Слава, Господи, святому Вознесению Твоему.
От работы идольския тварь избавившаго, и представившаго ту свободную Твоему Отцу, Тебе, Спасе, поем, и Тебе превозносим во вся веки.
Слава: Своим схождением низложившаго супостата, и Своим возшествием вознесшаго человеки, священницы пойте, людие превозносите во вся веки.
И ныне: Херувимов превысшая явилася еси, Богородице Чистая, во чреве Твоем сими Носимаго носившая: Егоже со безплотными, человецы славословим во вся веки.

Пісня 9

Ірмос: Тя паче ума и словесе Матерь Божию, в лето Безлетнаго неизреченно рождшую, вернии единомудренно величаем.
Слава, Господи, святому Вознесению Твоему.
Тебе, Избавителя мира Христа Бога, апостоли видяще Божественно возвышаема, со страхом играюще величаху.
Слава, Господи, святому Вознесению Твоему.
Твою обожившуюся плоть зряще, Христе, на высоте Ангели друг ко другу глаголаху: воистинну Сей есть Бог наш.
Слава, Господи, святому Вознесению Твоему.
Тебе безплотных чинове, Христе Боже, на облацех вземлема видяще, взываху: славы Царю, врата возмите.
Слава: Тебе сошедшаго даже до последних земли, и человека спасшаго, и восхождением Твоим возвысившего, Сего величаем.
И ныне: Радуйся, Богородице Мати Христа Бога: Егоже родила еси, днесь от земли возносима со апостолы зрящи, возвеличала еси.

Використано матеріали журналу «Фома в Україні»