Святитель Андрій був родом із сирійського міста Дамаск. До семи років він був німий, однак після Причастя Святих Тайн одержав дар слова. Початкову освіту він здобув у Дамаску, познайомившись з логікою, риторикою і давньою філософією.
У віці чотирнадцяти років, бажаючи служити Богу, Андрій віддалився для подвижницького життя до Єрусалимської обителі преподобного Савви Освященного. Там він став відомий своєю лагідністю, розумом і суворим життям. Із обителі святого Савви Андрій був узятий до Єрусалимської патріархії на посаду діловода.
679 року він подорожував як місцеблюститель патріаршого престолу до Константинополя на Шостий Вселенський Собор. Невдовзі після Собору Андрій був висвячений на диякона при великій Софійській церкві і якийсь час керував піклуванням про сиріт та літніх людей. У часи правління імператора Юстиніана ІІ святий Андрій був рукопокладений на архієпископа Критського.
Помер святитель Андрій Критський в 740 році.
Святий Андрій відомий як проповідник і церковний поет. Він склав багато натхненних молитов і піснеспівів та написав Великий покаянний канон, який читають у храмах під час Великого посту («Андріїве стояння»). Він також написав канон на Різдво Христове й інші свята; трипіснці, тобто канони, що складаються із трьох пісень, на повечір’я Вербної неділі і на перші дні Страсної седмиці; стихири на Стрітення Господнє та інші молитви.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Митрополит Антоний Сурожский. Притча о званых на пир | <-- | --> | Митрополит Антоний Сурожский. Исцеление бесноватого отрока |
