Преподобний Фома жив у Візантії не пізніше Х століття. Вирізняючись тіселною силою і хоробрістю, святий Фома перебував на військовій службі й звершив чимало ратних подвигів.
Однак любов до Христа спонукала його залишити світ і прийняти чернечий постриг. Наслідуючи убогість і смирення Господа, він обходив іночеські обителі, аби отримати настанови подвижників.
Коли святий вирішив віддалитися для безмовності в пустелю, він побачив на небі вогненний стовп, який ішов перед ним, указуючи дорогу. Святому також було явлення пророка Ілії, котрий вказав йому шлях. Таким чином преподобний Фома прийшов на гору Малея, точне місце знаходження якої невідоме.
Оселившись на цій горі, преподобний подвизався в пості й молитві, ведучи безперестанну брань з духами злоби. Там святий Фома удостоївся Божественних видінь і одкровень та одержав благодатні дари чудотворіння й зцілення від недугів. По молитві святого біси виходили із людей.
Після кончини преподобного Фоми його мощі прославилися численними дивами.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Богородсько-Уфимська ікона Божої Матері | <-- | --> | Святитель Лука Войно-Ясенецкий: «И в Израиле не нашел я такой веры» |
