Історичний переказ про святий Нерукотворний Образ розповідає про те, що в дні міссіанської проповіді Христа, в сирійському місті Едессе правив князь Авгарь, котрого спіткала страшна недуга – проказа. Чутка про дивні чудеса Спасителя поширилася по всій Сирії /Мф. 4:24/, і дійшла до Авгаря. Не бачачи Христа, Авгарь повірив у нього, як в сина Бога, і через свого живописця Ананія відправив листа Христу з проханням дозволити йому написати зображення його Божественного лику. Не маючи можливості пробитися через натовпи народу до Христа, Ананій став писати Образ Господа, але це йому ніяк не вдавалося.
Несподівано Спаситель сам підійшов до Ананія, бажаючи ублажити віру Авгаря, який захотів мати його образ, попросив принести воду и убрус (рушник), на якому відбився його Божественний лик.
Цей образ Ананій приніс правителю Авгарю, який з великою повагою і благоговінням прийняв незвичайну святиню і з твердою вірою в Господа, як в сина Божого, приклався до святині і зцілився від тяжкої недуги.
Таким дивним благоволінням Господь залишив світу Свій Нерукотворний Божественний Лик, на котрому св.ап. Фаддей /один із 70-ти апостолів/, при відвіданні правителя Авгаря, написав наступні слова: “Христе Боже, всякий, уповаючи на Тебе, не посоромиться”.
Пізніше чудодійні прояви Богонакресленого Образа особливо благоденствували світу в 392 році, пізніше – у 545 році, а також близько 1261 року, під час викрадення цієї Святині хрестоносцями із Константинополя.
І ось, напередодні великого ювілею – 2000-ліття від дня Різдва Христового, – несподівано для нас, але у Всеблагому Промислі Божому про наше спасіння, здійснюється недосяжне людському розуму – Божественне і чудесне Оновлення Пресвятого Лику Спаса Нерукотворного. І з моменту цього дивного проявлення, свята ікона п’ять днів підряд виливала на весь храм неземні пахощі в убогій, нічим не примітній, нашій Свято-Борисо-Глібській жіночій обителі, яка тільки-но розпочала своє подвижницьке життя, подібно тому, як Господь забажав воплотитися не в царських палатах, а в убогій печері Вифлеємських пастухів.
Не менш знаменно і відрадно те, що Оновлену святу ікону Спаса Нерукотворного по обох боках прикрашають два чиноначальники Небесних Сил: Архангел Михаїл і Архангел Рафаїл, які перемогли і скинули прегордого денницю зі всім богопротивним воїнством його в тьму пекла, що ознаменувало торжество перемоги добра над злом, Божественного Світла над вічним мороком, яке Возсіяло в земному уділі – вифлеємських яслах, – Сонця світлішого.
Велику таємницю, яка сталася на нашій Слобідській землі, важко усвідомити розумом, її можна осягнути тільки вірою православного християнина, – із вдячністю возлюбленому Спасителю нашому за Його проявлення Любові і попечіння про нашу Святу Православну Церкву і наш Слобожанський боголюбивий народ.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Преподобномученики Єпіктет пресвітер та Астіон чернець | <-- | --> | Библия, изложенная для семейного чтения. Царствование Давида (1055–1015 до Р. Х) |
