Цією святою іконою грецького письма преподобний Іоанн, ігумен одніого із афонських монастирів, благословив у 1393 році святого Арсенія, засновника Коневської обителі.
Напучуючи свого улюбленого учня, він передрік, що преподобний Арсеній буде ігуменом новоявленої обителі. Біограф святого Арсенія Коневського розповідає про цю подію так: «Благословення від нього (архієпископа Іоанна) прийнявши, відійшов на Новоозеро (Ладозьке) в Коневський острів, і оселився там зі святою іконою, яку прийняв у Святій Горі. І створив церкву в ім’я Різдва Пресвятої Богородиці й обитель».
Преподобний Арсеній постійно відчував благодатну допомогу, яка виходила від святої ікони, про що свідчить наступна подія. Язичники, які населяли острів Коневець, поклонялися величезному кам’яному ідолу — «кінь-каменю».
Узявши чудотворний образ Цариці Небесної і піднісши старанну молитву, преподобний Арсеній звершив хресний хід навколо каменя, вигнавши ціле юрмице бісів, які у вигляді воронів полетіли на Виборзький берег. Відтоді «кінь-камінь» став символом перемоги християнства над язичництвом у цих місцях, а ікона отримала назву Коневської.
Свята ікона прославилася багатьма благодатними знаменнями.
У XVI столітті через війну зі Швецією братія Коневського монастиря вимушена була разом зі святою іконою переселитися до Новгородського Дерев’яницького монастиря. Це сталося в 1581 році. До своєї обителі іноки повернулися лише в 1595 році, а вже в 1610-му внаслідок загострення воєнних дій з боку шведів знову змушені були переховуватися в Дерев’яницькому монастирі, а потім у Тихвінській обителі.
3 вересня 1799 року з благословення митрополита Петербурзького і Новгородського Гавриїла (1775–1800) святиню було повернуто до Коневської обителі й поміщено у храмі в ім’я святителя Никона.
1802 року над могилою преподобного Арсенія було побудовано храм на честь Введення до храму Пресвятої Богородиці. Туди й було перенесено чудотворний образ Пресвятої Богородиці, і тоді ж ігуменом Іларіоном була складена служба Коневській іконі Божої Матері.
Дещо пізніше над Введенським храмом побудували новий, на честь Різдва Пресвятої Богородиці. У вівтарі новозбудованого храму помістили список з Коневської ікони.
1813 року для чудотворної Коневської ікони було виготовлено кіот і карбовану срібну ризу.
Події після Першої світової війни справили великий вплив на долю як Коневського монастиря, так і чудотворної ікони Божої Матері. Землі, на яких знаходилася Коневська обитель, відійшли до Фінляндії, а в 1918 році Фінська Православна Церква стала автономною.
Під час Другої світової війни монастир був евакуйований до містечка Кейтель. Поклонитися Коневській святині приходили сотні православних фіннів.
1956 року декілька ченців Коневської обителі, які залишилися в живих, переїхали до Нововалаамського монастиря (Хеїнавесі). Після розформування в 1963 році Коневського монастиря чудотворна ікона Пресвятої Богородиці була відправлена до Гельсінки, а в 1969 році була передана до Москви на реставрацію. Через рік вона повернулася до Нового Валааму, де перебуває і нині.
З одного боку чудотворної Коневської ікони Божої Матері зображено Пресвяту Богородицю з Предвічним Богомладенцем, Який тримає в лівій руці пташеня голуба, а з іншого боку видно Нерукотворний образ Спасителя.
| Святитель Лука Войно-Ясенецкий: О знамении пророка Ионы | <-- | --> | Как устроить Красный угол (продолжение) |
