У 166 році до Різдва Xристового жив в Іудеї священник і законовчитель Єлеазар, який вже досяг старості, але мав вельми благообразний вигляд і був славний своєю мудрістю й благочестям. Іудея в ті часи перебувала під владою язичницького царя Антіоха Єпіфана, який шанував грецьких богів. Він зобов’язав усіх своїх підданих так само сповідувати віру в них і дотримуватися грецьких законів. Відповідно, сповідання Істинного Бога і дотримання закону Мойсеєвого загрожувало переслідуванням.
Через деякий час після видання указу Антіох Єпіфан направив із Антіохії до Єрусалима одного із своїх радників, афінянина за походженням, доручивши йому змусити євреїв зректися батьківських законів, поклонитися ідолам і вкусити ідоложертвовне м’ясо. Цар також звелів примушувати їх їсти свиняче м’ясо, що було заборонено законом Мойсея, і осквернити Єрусалимський храм, перетворивши його на язичницьке капище й поставивши в ньому ідола Юпітера Олімпійського.
Багато хто із іудеїв підкорився царському наказу і приніс жертви ідолам; дехто тікав у гори й пустелі і там, рятуючись від мук та оберігаючи себе від скверни ідолослужіння, переховувався в печерах і ущелинах. Тих же, хто залишився в Єрусалимі, примушували ходити на день народження царя та інші язичницькі свята для принесення жертв ідолам.
Одного разу старця Єлеазара привели до мучителя і стали примушувати їсти свиняче м’ясо, що було суворо заборонено Богом у Старому Завіті. Але Єлеазар погодився краще померти славною мученицькою смертю за закон Божий, ніж зберегти через його порушення безчесне життя, яке прогнівляє Бога.
Під час великих мук, коли від ран священник Божий уже наближався до смерті, він, застогнавши, сказав: «Господу, Який має цілковите знання, відомо, що я, маючи можливість уникнути смерті, приймаю жорстокі страждання й охоче терплю їх зі страху перед Богом».
Було схоплено і сімох учнів святого Єлеазара, братів Маккавеїв: Авима, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма й Маркела — і з ними їхню матір Соломонію. Їх привели в Антіохію до беззаконного царя і також стали примушувати вживати недозволену їжу. Тоді один із них, відповідаючи за всіх, сказав: «Ми готові краще померти, ніж переступити закони». Цар наказав відрізати йому язик, здерти з тіла шкіру й відтяти руки і ноги на очах у інших братів та матері. Позбавленого всіх частин тіла, але ще живого юнака кинули на величезну розпечену сковороду.
Коли помер перший, вивели на наругу другого, і він прийняв муку так само. Уже за останнього подиху він сказав: «Ти, мучителю, позбавляєш нас теперішнього життя, але Цар світу воскресить нас, померлих за Його закони, для життя вічного».
Коли мучили третього і хотіли йому відрізати язик, він негайно виставив його, безстрашно простягнувши й руки, та мужньо сказав: «Від Бога я отримав їх, і за закони Його не шкодую їх, і від Нього сподіваюся знову отримати їх». Навіть мучителі були здивовані такою мужністю юнака.
Потім славну мученицьку кончину прийняли ще троє братів Маккавеїв. Сьомому ж, наймолодшому, мати їхня, свята Соломонія, сказала: «Благаю тебе, дитя моє, подивися на небо і землю й пізнай, що все створив Бог із нічого і що так з’явився й рід людський. Не бійся цього вбивці, а будь гідним братів твоїх і прийми смерть, щоб я з милості Божої знову придбала тебе з братами твоїми».
Після синів померла і мати, радісно дякуючи Богові за те, що вона сама і діти поклали душі за закон Господа Вседержителя.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Изнесение Честны́х Древ Животворящего Креста Господня. | <-- | --> | Старец Паисий Святогорец. Самооправдание препятствует духовному преуспеянию |
