Незадовго до Своїх страждань Іісус Христос взяв трьох учеників, Петра, Якова та Іоанна, і з ними піднявся на високу гору помолитися. За давнім церковним переданням, це була гора Фавор, вкрита багатою рослинністю від підніжжя до вершини.
Поки Спаситель молився, ученики від утоми заснули. Коли ж прокинулися, то побачили, що Іісус Христос преобразився: лице Його засяяло, як сонце, а одежа Його стала білою, як світло. В цей час до Нього з`явилися у славі небесній два пророки, Мойсей та Ілія, і розмовляли з Ним про страждання й смерть, які Йому належало перетерпіти в Єрусалимі.
Незвичайна радість наповнила тоді серця учеників. Коли ж вони побачили, що Мойсей та Ілія відходять від Іісуса Христа, Петро, не знаючи, що сказати, вигукнув: «Господи! добре нам тут бути; коли хочеш, зробимо тут три намети: Тобі один, Мойсеєві один і один Ілії». Раптом світла хмара осінила їх, і вони почули із неї голос Бога Отця: «Цей є Син Мій Улюблений, в Котрому Моє благовоління; Його слухайте».
Ученики зі страху попадали на землю. Іісус Христос підійшов, доторкнувся до них і сказав: «встаньте і не бійтеся». Ученики встали і побачили Іісуса Христа у звичайному вигляді.
Коли вони спускалися з гори, Іісус Христос звелів учням нікому не розповідати про те, що бачили, доки Він не воскресне з мертвих (див.: Мф. 17:1-13; Мк. 9:2-13; Лк. 9:28-36).
Славне Преображення Господа нашого Іісуса Христа Православна Церква святкує 6 серпня (19 серпня за новим стилем). Цей день вважається одним із великих свят. Своїм Преображенням Спаситель показав нам, якими стануть люди в майбутньому житті, в Царстві Небесному, як преобразиться тоді весь наш земний світ.
Свято Преображення має один день передсвята і сім днів післясвята. Віддання свята звершується 13 серпня (26 серпня за новим стилем).
У народній традиції Преображення називається Другим Спасом, або Яблучним Спасом. Народну назву свято отримало через те, що, відповідно до Типікона, у цей день освячується виноград нового врожаю та інші плоди. Там, де його немає, освячуються яблука. Освячення звершується наприкінці святкової Літургії і є вираженням дару Богові від благословленної Ним природи.
Звичай освячувати плоди дуже давній. Вказівки щодо цієї події викладені в третьому Апостольському правилі. Основою для встановлення цього звичаю саме 6 / 19 серпня було те, що на Сході, зокрема в Греції, до цього часу достигають плоди. Найважливіші із них, колосся і виноград, приносяться для благословення й на знак подяки Богу за одержання плодів для їжі людям. Вони приносяться і з огляду на безпосередній зв’язок з таїнством Євхаристії, про що чітко йдеться в самій молитві, яка читається над «гронами».
У християнстві освячення плодів на день свята Преображення набуло особливого символічного значення: у Преображенні Христа показано той новий, преображений та благодатний стан, якого людина і світ набувають Воскресінням Христа і який здійсниться у воскресінні всіх людей. І вся природа, що прийшла в розлад, відколи у світ через людину ввійшов гріх, тепер разом з людиною очікує прийдешнього відновлення.
Свято Преображення Господнього несе в собі і смисл духовного перетворення людини, за образом Іісуса Христа. Молитва, покаяння та духовне вдосконалення повинні бути основними думками для кожної людини. Завдяки щирому каяттю, сповіді й таїнству Причастя людина очищається від гріхів і духовно преображається.
| Старец Паисий Святогорец. Помыслы человека – показатель его духовного состояния. | <-- | --> | Архиепископ Лука (Войно-Ясенецкий): О благодарном самарянине |
