Святитель Олександр, єпископ Команський, жив у III столітті недалеко від Неокесарії. Він вивчив Святе Письмо, знав багато наук. Прийнявши на себе подвиг юродства, святий жив у бідності, займаючись продажем вугілля на міській площі. Багато хто, бачачи його обличчя завжди чорним від вугільного пилу, ставився до нього з презирством.
Коли в Комані помер єпископ, то одні пропонували обрати нового предстоятеля зі знаті, інші виступали за обрання когось вченого або красномовного, треті вважали за доцільне обрати багатого. Тоді святитель Григорій Неокесарійський (пам’ять 17 листопада), запрошений для висвячення обранця, указав, що єпископ повинен мати не зовнішні тільки чесноти й відзнаки, а насамперед чисте серце і святе життя. Ці слова викликали в декого усмішку: «Якщо не дивитися на зовнішній вигляд і шляхетність походження, то й Олександр вугільник може бути поставлений єпископом».
Святитель Григорій подумав, що не без промислу Божого було згадано про цю людину, і попросив викликати його. Поява святого серед присутніх викликала сміх. Шанобливо звернувшись до святителя Григорія, святий Олександр стояв, заглибившись у себе, не звертаючи уваги на глузування. Святитель випробовував його, і вугільнику довелося відкрити, що колись він був філософом, вивчив Святе Письмо, але заради Бога прийняв на себе добровільну убогість і смиренність. Тоді святитель Григорій взяв вугільника до себе в будинок, де він змив бруд і його одягли в чистий одяг.
Повернувшись на Собор, святитель Григорій став привселюдно пропонувати йому запитання зі Святого Письма, на які святий Олександр відповідав як обізнаний і мудрий пастир. Побачивши це, присутні здивувалися його смиренню й однодушно обрали Олександра єпископом. Святитель Григорій рукопоклав його на пресвітера, а потім на єпископа.
Після хіротонії новий святитель сказав слово народу, сповнене сили і благодаті Божої; всі раділи, що Господь послав їм такого мудрого пастиря.
За імператора Діоклетіана (284–305 рр.) святитель мужньо сповідав Христа, відмовившись поклонитися ідолам. Після мук його кинули у вогонь, і там він преставився до Бога.
Згідно з іншими джерелами, святитель Олександр постраждав за імператора Декія (249–251 рр.).
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Церковный год (продолжение) | <-- | --> | Святитель Лука Войно-Ясенецкий: Притча о званных на вечерю |
