Пророк Михей, шостий із дванадцяти малих пророків, походив із племені Іудиного і був родом із міста Морасфи, на південь від Єрусалима, тому його називають Морасфитянином. Своє пророче служіння він розпочав близько 778 року до Різдва Христового і проходив його майже п’ятдесят років за царів іудейських Іоафама, Ахаза і благочестивого праведного Єзекії (721–691 рр. до Різдва Христового). Святий Михей був сучасником пророка Ісаї.
Викриття і передбачення пророка Михея стосувалися як Іудейського, так і Ізраїльського царств. Він передбачав лиха, що загрожували Ізраїльському царству під час його руйнування, та Іудеї під час навали царя Сеннагеріма Ассирійського. Йому ж належить пророцтво про народження Спасителя світу: «І ти, Вифлеєме-Ефрафо, чи малий ти між тисячами Іудиними? з тебе вийде Мені Той, Який повинен бути Владикою в Ізраїлі і Якого походження від початку, від днів вічних» (Мих. 5:2).
Зі слів пророка Єремії (Єр. 26:18-19) видно, що іудеї побоялися вбити пророка Михея. Мощі його були знайдені в IV столітті після Різдва Христового у Варафсатії за одкровенням єпископа Єлевферопольського Зевіна.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Исторический выбор преподобного Феодосия Печерского, или о чём не писалось в житиях (продолжение) | <-- | --> | Преподобний Феодосій, ігумен Києво-Печерський |
