Свята мучениця Єрміонія була дочкою святого апостола Филипа. Бажаючи побачити святого Іоанна Богослова, Єрміонія зі своєю сестрою Євтихією вирушила на пошуки святого до Асії (Мала Азія), але під час подорожі вони дізналися про його смерть.
Продовжуючи шлях, сестри зустріли учня апостола Павла Петронія і, наслідуючи його в усьому, стали його ученицями. Свята Єрміонія, володіючи лікарським мистецтвом, надавала допомогу багатьом християнам і силою Христовою лікувала хвороби.
У цей час імператор Траян (98–117 рр.) воював проти персів і проходив зі своїм військом через селище, де жила свята. Коли йому донесли, що Єрміонія християнка, він велів привести її до себе. Спочатку імператор хотів ласкавими умовляннями переконати святу відректися від Христа. Коли це не вдалося, він наказав бити її довгий час по обличчю, але вона з радістю терпіла ці страждання. До того ж її втішило видіння Господа, Який сидить на престолі суддівському і був схожий обличчям на Петронія.
Переконавшись, що Єрміонія непохитна у своїй вірі, Траян відпустив її. Свята влаштувала гостиницю, де приймала хворих, лікуючи їхні душевні і тілесні недуги.
Наступник імператора Траяна Адріан за сповідання християнської віри велів знову привести святу на суд. Спочатку імператор наказав бити її без пощади. Потім їй пронизали ступні ніг гвіздками і, зрештою, кинули в казан з киплячою смолою, оловом та сіркою. Але свята за все підносила подяку Богові. І Господь явив їй Свою милість: вогонь згас, олово розлилося, а свята залишилася неушкодженою.
Здивований Адріан підійшов до місця мук і доторкнувся до казана, аби впевнитися, чи не охолов він. Щойно він доторкнувся до казана, шкіра на руці обпалилася. Однак і це не переконало мучителя. Він наказав розжарити пательню і покласти на неї святу мученицю. Тут знову відбулося явне диво. Ангел Господній розкидав вугілля й обпалив багатьох, хто стояв біля вогню. Свята Єрміонія стояла на сковороді, мав на зеленій траві, і славославила Господа.
Зійшовши зі сковороди, свята мучениця зробила вигляд, що бажає принести жертву богу Геркулесу. Радісний цар наказав відвести її до ідольського капища. Коли свята помолилася там Богові, пролунав сильний грім, і всі ідоли в капищі впали й розбилися.
У люті цар наказав вивести Єрміонію за місто і відсікти їй голову. Двом слугам, Феодулу і Тимофію, було доручено здійснити страту. Йдучи дорогою, вони хотіли вчинити беззаконня над святою, але щойно вони про це подумали, як їхні руки всохли. Тоді вони увірували в Іісуса Христа і з каяттям припали до ніг святої Єрміонії. Вони просили її помолитися Господу, щоб Він покликав їх до Себе раніше за неї, що по цій молитві і сталося. Після цього, помолившись, і свята Єрміонія відійшла до Господа († близько 117 року).
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Священномученик Вавила, єпископ Великої Антіохії | <-- | --> | ПРЕПОДОБНЫЙ НЕКТАРИЙ ОПТИНСКИЙ. О супружеской жизни. |
