Преподобний Роман, прозваний “Солодкопівець”, був за походженням греком і народився в середині V століття в сирійському місті Емесі. Здобувши освіту, він став дияконом у Воскресенському храмі в місті Бейруті. За імператора Анастасії Дікора (491-518 рр.) він переїхав до Константинополя і став кліриком при патріаршому храмі Святої Софії. Він старанно допомагав при богослужіннях, хоча не вирізнявся ні голосом, ні слухом. Однак патріарх Євфимій любив Романа і навіть наблизив його до себе за його щиру віру і доброчесне життя.
Прихильність патріарха до святого Романа збудила проти нього кількох соборних кліриків, які стали його утискати. На одному з передріздвяних богослужінь ці клірики виштовхнули Романа на амвон храму і змусили співати. Храм був переповнений прочанами, служив сам патріарх у присутності імператора і придворної свити. Збентежений і наляканий, святий Роман своїм тремтячим голосом і невиразним співом всенародно осоромився. Прийшовши додому зовсім пригніченим, святий Роман уночі довго й напружено молився перед іконою Божої Матері, виливаючи свою скорботу. Богородиця з’явилася йому, подала паперовий сувій і веліла з’їсти його. І ось сталося диво: Роман отримав гарний, мелодійний голос і одночасно поетичний дар. У припливі натхнення він одразу ж склав свій знаменитий кондак свята Різдва Христового: “Дева днесь Пресущественнаго раждает, и земля вертеп Неприступному приносит; Ангели с пастырьми славословят, волсви же со звездою путешествуют; нас бо ради родися Отроча Младо, Превечный Бог”.
Наступного дня святий Роман прийшов до храму на всеношну під Різдво Христове. Він наполіг, щоб йому дозволили знову заспівати на амвоні, і цього разу так чудово заспівав складений ним гімн “Дева днесь”, що викликав загальний захват. Імператор і патріарх дякували святому Роману, а люди назвали його Солодкоспівцем. Відтоді святий Роман прикрашав богослужіння своїм чудовим співом і натхненними молитвами.
Улюблений усіма, святий Роман став учителем співу в Константинополі і високо підняв благоліпність православних богослужінь. За свій поетичний дар він посів почесне місце серед церковних піснописців. Йому приписують понад тисячу молитов і гімнів на різні свята. Особливо славиться акафіст Божій Матері, який співають у п’яту суботу Великого посту. За його зразком складалися інші акафісти. Помер преподобний Роман 556 року.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Cвятые мученицы Рипсимия, Гаиания и с ними Христа ради пострадавшие | <-- | --> | Покров Пресвятої Богородиці — історія, іконографія, молитви і традиції (відео) |
