Касперівська чудотворна ікона Божої Матері є великою святинею міст Херсона та Одеси, де вона перебуває близько шести місяців на рік. Дні принесення її до Одеси (1 жовтня) і відходу її — в четвертий день Пасхи — стали великими церковними урочистостями.
Вигляд цієї невеликої ікони, написаної олійними фарбами на полотні, наклеєному на дошку, справляє сильне враження. Владичиця і Богонемовля зображені тільки по верхню частину грудей. Богоматір зі скорботними очима на обличчі притискає до щоки Своєї Немовля Христа, притримуючи голову Його обома руками. Пригорнувшись до Пречистої, Младенець лівою рукою схопився за плат, що вкриває голову Приснодіви, у правій же Він тримає сувій.
Згідно з переданням, ікона ця була наприкінці XVI століття привезена із Трансильванії сербом, який оселився в Ольвіопольському повіті Херсонської губернії. Переходячи від батьків до дітей, 1809 року святий образ став власністю поміщиці Касперової, яка мешкала в Ольвіопольському повіті, в маєтку Ново-Іванівці. Ікона була стара, і живопис до того потемнів, що важко було розібрати риси Божої Матері та Спасителя.
У лютому 1840 року, переживаючи великі прикрощі, Касперова якось вночі довго молилася перед іконою. Під час молитви вона помітила, що лики Богоматері та Немовляти просвітліли і ікона чудесним чином оновилася.
Від святої ікони Пресвятої Богородиці, що перебувала в будинку поміщиці, згодом відбулося безліч чудес і зцілень, після дослідження яких ікона була визнана Святішим Синодом чудотворною. До неї стало постійно приходити багато прочан, і 1844 року Касперова, вважаючи за неможливе утримувати чудотворний образ у своєму будинку, віднесла ікону до місцевого Микільського храму.
1852 року жителі Херсона клопотали про дозвіл щорічно у свято Вознесіння Господнього хресним ходом приносити до них чудотворну ікону. А з 1853 року і жителі міста Миколаєва отримали можливість з 1 липня до 1 серпня поклонятися Касперівській іконі Божої Матері у своїх храмах.
Під час Кримської війни 1853–1855 років Одеса, обложена ворожим флотом, переживала важкі часи. У серпні 1854 року святий чудотворний образ хресним ходом був урочисто перенесений до міського кафедрального собору, де перебував до 20 травня 1856 року.
1855 року, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, після того як одеський архієпископ Інокентій за великого скупчення вірян відслужив молебень перед Касперівською іконою, ворог відступив, місто залишилося неушкодженим. За загальним віруванням Одеса була врятована благодаттю чудотворного образу. Було вирішено «на повчання нащадкам зробити цю подію незабутньою, і день 1 жовтня — святом священним».
Головним місцем перебування чудотворної ікони продовжує вважатися село Касперівка, але образ перебуває там недовго. Щороку до 1 жовтня його приносять із Касперівки до Одеси і він залишається там до середи Пасхальної седмиці, розміщений біля південної стіни передньої частини кафедрального собору. Іншу частину Світлої седмиці і найближчі тижні ікона перебуває в Касперівці, а на свято Вознесіння переноситься до Херсона, де перебуває до 29 червня. Потім до 1 серпня їй поклоняються жителі Миколаєва. У всіх місцях перебування ікони щопʼятниці перед нею читається акафіст.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Икона Покрова Пресвятой Богородицы | <-- | --> | Архиепископ Лука (Войно-Ясенецкий): Царство Божие внутри нас |
