Преподобний Григорій Хандзойський був засновником і архімандритом обителей грузинського краю Кларджеті. Він походив зі знатного грузинського роду, який користувався прихильністю царя Ашота Куропалата (786–826).
Покликання до чернечого життя дало про себе знати ще в підлітковому віці преподобного. Свій відхід із дому і вступ на подвижницьку путь він так пояснив своїй матері: “Пробач мені, мати моя, але я пішов від тебе не з власної волі, а тому, що те, що сталося, угодно було Богу”.
Все життя преподобного Григорія протікало в постійних молитвах, у сльозах, у терпінні, лагідності, глибокій смиренності і невтомних трудах. Він гідно здобував собі славу благочестивого й ревного служителя Церкви Христової і був обраний за царя Ашота Куропалата ігуменом Хандзойського монастиря.
Вирізняючись глибоким послухом волі Божій, святий Григорій бачив смисл земного життя саме у послуху, який дарує найвищу благодатну свободу всьому творінню. Послух духовному отцю поклав він і в основу всього ладу монастирського життя, зміцнюючи монастирі по всій Кларджеті, а згодом, будучи архімандритом, і по всій Грузії.
У той час, як у Візантії після іконоборчого собору 815 року православ’я було сильно гонимим, грузинське чернецтво, духовно опікуване преподобним Григорієм Хандзойським, відстоювало і утверджувало чистоту православної віри, одночасно борючись з монофізитством.
825 року Григорій Хандзойський відвідав Константинополь. Там він вклонився Древу Життя і всім святим мощам та обійшов святі місця. Преподобний також привіз із собою до Грузії “мощі святих, святі ікони і безліч інших благословень”.
Святий Григорій був ревним поборником співпраці Церкви і держави, незалежних та рівноправних щодо одне одного. Його погляди позначилися на рішеннях церковного Собору, скликаного в Джавахеті, і сприяли зміцненню автокефалії Грузинської Православної Церкви. Духовний син преподобного Григорія Хандзойськиого, єпископ Ацкурський Єфрем, “встановив мироосвячення в Грузії з благословення Єрусалимського патріарха і його свідчення”. Про це розповідає Григорій Мерчулі, який склав житіє святого Григорія Хандзойського.
Останні місяці свого життя, за переданням, святий Григорій Хандзтійський провів у відокремленій келії, де сподобився благодатних видінь. Іноки монастиря бачили сяйво, яке осяяло його келію, і були переконані, що “не вогонь, котрий спалює, а Дух Божий” осяяв праведника, подібно до Фаворського світла.
Пам’ять святого Григорія Хандзойського відзначають 5 жовтня, в день його блаженної кончини.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Церковь в эпоху от гонений Деция до начала гонений Диоклетиана (продолжение) | <-- | --> | Преподобний Даміан пресвітер, цілитель, Печерський, у Ближніх печерах |
