Цей гідний інок зі всяким завзяттям, всякими чеснотами наслідував життя преподобного отця і наставника свого Феодосія. Багато людей свідчать про добре його життя, смирення і послух. Він здобув покірність до всіх; особливо ж ті, хто проживав з ним в келії, бачили лагідність його, утримання від сну на всю ніч, старанне читання святих книг, часте вставання на молитву. І ще багато розповідали про нього — він був такий стриманий посник, що, окрім хліба і води, нічого не їв до дня смерті своєї.
Тому він і сподобився дару чудотворіння від Господа, особливо ж дару, даного древньому Даміану, чиє носив він ім’я, тобто дару зцілень. Якщо хтось приносив дитя, одержиме якою-небудь недугою, або доросла людина, котра страждала на яку-небудь хворобу, приходила або привозили її в монастир до преподобного Феодосія, він наказував преподобному Даміану звершувати молитву над хворим. І той, з покірністю і смиренням, вважаючи себе негідним дару чудотворіння, звершував молитву над хворим, помазував його святим єлеєм, і благодаттю Божою всі отримували зцілення та йшли здоровими.
Поживши багато років богоугодно в іночеських трудах і показавши на користь душевну світлі діла, блаженний Даміан вже був гідний життя вічного. Тоді, досягнувши кінця цього тимчасового життя, він впав у хворобу і, близький до смерті, молився Богу зі сльозами: «Господи мій Іісусе Христе, сподоби мене бути спільником слави святих Твоїх і з ними бути причасником Царства Твого, не відлучи мене, молюся Тобі, Владико, від отця і наставника мого, преподобного Феодосія, але з ним разом долучи мене до обраних, в тому сяйві , яке приготував Ти праведним…»
Коли він молився так, раптово з’явився біля одра його ангел в образі преподобного Феодосія. Нахилившись до грудей його і давши йому цілування, він сказав йому: «Господь послав мене сповістити тобі, що те, про що молишся ти Господу, буде тобі за твоїм проханням; ти будеш причислений до Його святих і оселишся з ними в Царстві Небесному Владики. Коли ж Господь Бог тобі накаже преставитися від цього життя і прийти до Себе, тоді ми не розлучимося один від одного, але будемо разом в тому світі». Сказавши це, він став невидимий для преподобного.
Преподобний Даміан зрозумів, що це було явлення йому від Бога, бо він не помітив, щоб той, хто говорив з ним, увійшов через двері або вийшов через двері, а він став невидимий на тому місці, де з’явився. Тому негайно він покликав келійника і послав його до преподобного Феодосія, просячи його прийти до нього. Коли святий прийшов, блаженний Даміан сказав йому з веселим обличчям: «Отче, чи буде так, як ти обіцяв сьогодні, з’явившись мені?» Преподобний, не знаючи про це, відповів: «Не знаю, чадо, що я обіцяв тобі». Тоді відкрив йому блаженний Даміан, як він молився і як з’явився до нього дехто з обіцянкою в образі святого. Почувши це, богонатхненний Феодосій хвалив Бога і, просльозившись, сказав блаженному: «Так, чадо, буде так, як він тобі обіцяв, бо ангел Божий з’явився тобі в образі моєму, а я, грішний, як можу обіцяти таку славу, котра уготована праведним!» Блаженний Даміан, отримавши таку звістку, був у радості і в благій надії.
Зібралася вся братія. Він попрощався зі всіма і в доброму сповіданні з миром віддав душу свою в руки Господа, ангелам, які прийшли за ним, і просвітлів обличчям, показуючи, яким радісним є розлучення душі з тілом.
Тоді преподобний Феодосій наказав вдарити в било, щоб зібралася і інша братія. Зі співом і великою честю поховали чесне тіло угодника Христового в печері.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Преподобний Григорій Хандзойський | <-- | --> | Преподобний Матфей прозорливий, Печерський, в Ближніх печерах |
