Святий апостол Фома був родом із галілейського міста Панеади і займався рибальством. Почувши благовістя Іісуса Христа, він усе залишив і пішов за Ним. Апостол Фома входить до числа дванадцяти святих апостолів, дванадцяти учнів Спасителя.
За свідченням Священного Писання, святий апостол не повірив розповідям інших учнів про Воскресіння Іісуса Христа (Ін. 20:25). На восьмий день після Воскресіння Господь явився апостолу Фомі і показав Свої рани. «Господь мій і Бог мій!» — вигукнув святий апостол (Ін. 20:28). «Фома, який був колись слабшим за інших апостолів у вірі, — каже святитель Іоанн Златоуст, — став по благодаті Божій мужнішим, ревнішим і невтомнішим за всіх них, так що обійшов зі своєю проповіддю майже всю землю, не злякавшись сповіщати Слово Боже народам диким».
За церковним Переданням, святий апостол Фома заснував християнські Церкви в Палестині, Месопотамії, Парфії, Ефіопії та Індії. Проповідь Євангелія апостол закарбував мученицькою смертю. За навернення до Христа сина і дружини правителя індійського міста Меліапора (Меліпура) святий апостол був увʼязений до вʼязниці, зазнав катувань і, пронизаний пʼятьма списами, відійшов до Господа.
Частинки мощей святого апостола Фоми є в Індії, Угорщині та на Афоні. На початок XXI століття частина чесної глави апостола зберігалася в монастирі Іоанна Богослова на Патмосі, Греція. З імʼям апостола Фоми повʼязана Аравійська (або Арапетська) ікона Божої Матері, яка вшановується 6 вересня.
Апостолу Фомі моляться у разі невірʼя, що турбує душу, як тому, хто сам пройшов цей тяжкий стан.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Образ неверия. Доброго. | <-- | --> | Ікона Божої Матері, іменована «О, Всепетая Мати» |
