Преподобний Євфимій Новий, Солунський, у миру Никита, був уродженцем міста Анкіри в Галатії. Його батьки, Єпіфаній і Анна, вели доброчесне християнське життя, і їхній син з дитинства був лагідним, чесним та слухняним.
У сім років хлопчик залишився без батька, і невдовзі він став опорою матері у всіх ділах. Пройшовши військову службу, Никита за наполяганням матері одружився. Після народження доньки він таємно залишив дім, аби вступити до монастиря. П’ятнадцять років преподобний подвизався на горі Олімп, де навчився у старців чернечих подвигів.
Потім преподобний переселився на Святу Гору Афон. Дорогою, дізнавшись, що його мати і дружина в доброму здоров’ї, він сповістив їх про те, що став іноком, і послав їм хрест, закликаючи наслідувати його приклад. На Афоні преподобний прийняв велику схиму і жив три роки в печері в повній безмовності, борячись зі спокусами.
Довгий час святий Євфимій подвизався на стовпі неподалік від Солуні, наставляючи тих, хто приходив до нього по пораду, і лікуючи хвороби. Він так очистив свій ум і серце, що сподобився Божественних видінь.
З веління Господа святий Євфимій 863 року на горі Перистера поблизу Солуні заснував дві обителі, якими керував чотирнадцять років, залишаючись в сані диякона. В одній із них прийняли постриг його мати і дружина.
Перед кончиною преподобний віддалився на острівець, що знаходиться біля Афону, і там спочив у 898 році. Його мощі було перенесено до Солуні.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Преподобномученик Лукіан, пресвітер Великої Антіохії | <-- | --> | Ікона Божої Матері, іменована «Спорителька хлібів» |
