Святитель Іларіон походив із знатного грецького роду, отримав гарне християнське виховання. На вісімнадцятому році життя він залишив світ і пішов у монастир, де незабаром за доброчесне і строге життя був обраний настоятелем. Дбаючи про спасіння довірених йому душ, він невпинно закликав ченців не втрачати дорогого часу, призначеного для спасіння. Особливо наполегливо викорінював Іларіон пияцтво.
1134 року він був висвячений на єпископа Меглінського. У цей час у Болгарії поширилася богомильська єресь. Єретики дотримувалися хибного вчення, що добро і зло є самостійними началами, між якими відбувається боротьба. Святитель Іларіон з апостольською ревністю і старанною молитвою став на боротьбу зі лжевченням. Він невтомно викривав єресь богомилів, знімаючи з них лицемірну личину благочестя.
Заперечуючи вчення богомилів, святитель говорив: “Ви зовсім не християни, бо ворогуєте проти Христа Спасителя, не визнаєте Бога Єдиного, ганьбите давнє Одкровення (Старий Завіт), шановане християнами. Не може бути істинного благочестя в тих, хто не визнає в собі сердечної порчі і не просить благодаті Божої молитвою і смиренням. Злі думки, заздрість, марнославство, суєтність, підступність, неправда — не справа злого єства в людині і не перемагаються постом. Вони плід самолюбства і тому вимагають для викорінення духовних подвигів”.
Багато єретиків після святительського повчання залишили лжевчення і повернулися в лоно Святої Церкви. Так само невтомно й успішно боровся святитель Іларіон з проникненням до Болгарії вчення вірмен-монофізитів, які визнавали у Христі лише одну природу.
Преставився святитель Іларіон у 1164 році.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Преподобний Іларіон, схимник Печерський, в Дальніх печерах | <-- | --> | О святом мученике Уаре и церковной молитве за неправославных (продолжение) |
