У 1977 році подружжя православного віросповідання Олександр і Євдокія Пальохи придбали для свого сина Івана ділянку землі на вулиці Гоголя в місті Прилуки Чернігівської області. Тут вони мали намір на місці старої занедбаної садиби звести новий будинок. Під час розбирання старих будівель військовослужбовці, які допомагали своєму товаришу по службі, прапорщику Івану Олександровичу Пальосі, виявили у підлозі напівзруйнованого сараю, де колишні господарі тримали домашню птицю, дошку великого розміру і незвичної форми. Саме тому вони й припустили, що це може бути ікона, яка лежить ликом донизу.
Коли військові підняли дошку з підлоги і перевернули її, то переконалися, що це справді ікона, хоча зображення на ній майже не було видно. Іван Олександрович з благоговінням узяв знайдений образ і відніс до будинку батьків. Після того як його батько Олександр Федорович обмив ікону теплою водою, проявилися ледве помітні зображення, а внизу стало видно напис «Скорблящая». Оскільки лик на іконі було практично не розрізнити, то її помістили у коморі.
Одного разу Олександр Федорович зайшов до комори й застиг на місці: від недавно знайденої ікони «Скорботна» виливалося неземне сяйво. Зі страхом Божим став молитися він до Пресвятої Владичиці, взяв ікону і відніс до світлиці. На сімейній раді вирішили поставити дивовижно знайдений образ Божої Матері на покуті, запаливши перед ним лампадки. Відтоді родина Пальохів стала щоденно молитися перед святою іконою.
Через деякий час Іван Олександрович був направлений для проходження служби в інше місце. Повернувшись через пів року до Прилук, він побачив, що на іконі дивовижним чином став проявлятися лик Пресвятої Богородиці. Минуло ще трохи часу — ікона світлішала, стало видно хітон Божої Матері. Чудо Божої благодаті сколихнуло все місто… Рідні, близькі, знайомі, сусіди, приходили до будинку Пальохів і дивувалися цьому знаменню Божої милості. Ікона зберігалася в цій родині чотирнадцять років.
1991 року напередодні свята на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість» в місті Прилуки було відкрито Спасо-Преображенський собор. Благочестива раба Божа Євдокія Пальоха принесла сімейну реліквію, ікону Пресвятої Богородиці «Скорботна», до відкритого храму. Згодом ікону було поставлено у позолочений різьблений кіот.
З благословення покійного митрополита Чернігівського і Ніжинського Антонія (Вакарика) перед цією іконою Небесної Заступниці став регулярно звершуватися спів канону з акафістом. Після посилених молитов прилучан продовжилося диво оновлення святого образа Божої Матері: лик Пречистої засяяв неземним світлом, чітко проявилися німб і руки, складені на грудях. Оновлений образ Пресвятої Богородиці став однією із головних святинь міста Прилук та його околиць. До новоявленої святині на поклоніння і на молитву звідусіль стікалися віряни, віддаючись під покров Матері Божої.
У Спасо-Преображенському соборі міста Прилуки ведеться літопис сучасних чудес, що відбуваються біля ікони Божої Матері, йменованої «Скорботна». До теперішнього часу таких подій зафіксовано більше сотні.
23 вересня 2008 року Священний Синод Української Православної Церкви ухвалив благословити встановлення святкування Прилуцькій іконі Божої Матері, йменованій «Скорботна». Днем звершення святкування стало 24 жовтня (6 листопада за новим стилем).
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Старец Паисий Святогорец: Мирской дух в монашестве | <-- | --> | Преподобний Арефа, затворник Печерський, у Ближніх печерах |
