Святі мученики Маркіан і Мартирій служили в Константинопольському соборі. Маркіан був читцем, а Мартирій був іподияконом. Обидва вони несли також послух як нотаріуси, тобто секретарі, патріарха Павла Сповідника (пам’ять 6 листопада).
Коли єретики-аріани вигнали і таємно стратили праведного патріарха Павла, його кафедру було передано єретику Македонію. Вони намагалися привернути святих Маркіана і Мартирія на свій бік лестощами, пропонували золото, обіцяли архієрейські кафедри. Але всі зусилля аріан були марними.
Тоді нечестивці погрожували опорочити їх перед імператором, залякували тортурами і смертю. Але святі твердо сповідували православ’я, заповідане отцями Церкви.
Маркіан і Мартирій були засуджені на смерть. Перед смертю мученики піднесли до Господа гарячу молитву: “Господи Боже, Який створив невидимо серця наші, Який влаштовує всі діла наші, прийми з миром душі рабів Твоїх, бо ми умертвляємося за Тебе і вмінилися як вівці заколення (Пс. 32:15,43,23). Ми радіємо, що такою смертю виходимо із цього життя заради Твого імені. Сподоби ж нас бути причасниками вічного життя у Тебе, Джерела життя”. Після молитви мученики з тихою радістю схилили голову під меч нечестивих († близько 355 року).
Святі тіла їхні були благоговійно поховані православними християнами. Пізніше за вказівкою святого єпископа Іоанна Златоуста мощі святих мучеників перенесли до спеціально побудованої церкви. Від багатьох недуг зцілювалися тут віряни по молитвам святих, на славу Єдиної Живоначальної Трійці.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Старец Паисий Святогорец. Презрение к хульным помыслам | <-- | --> | Страдание и чудеса святого славного великомученика Димитрия |
