Преподобний Маркіан жив у IV столітті. Пішовши в пустелю неподалік міста Кір, він багато років провів на самоті, у невпинних молитвах і суворому пості. Збудувавши собі малу келію, він зачинився в ній і ніколи не запалював свічки, коли ночами звершував молитовне правило за Псалтиррю, бо Господь освітлював келію Божественним світлом. Через деякий час преподобний прийняв двох учнів, котрі оселилися поруч із ним, однак, як і раніше, перебував у затворі.
Антіохійський патріарх Флавіан (пам’ять 18 лютого) та інші єпископи просили преподобного для користі християн залишити своє суворе усамітнення, але він не погодився. Проте, не залишаючи своєї келії, преподобний Маркіан повчав тих, хто приходив до нього за настановою. Святий багатьох відвернув від єресей і привів до православної віри.
Перед кончиною преподобний Маркіан заповідав своєму учню Євсевію поховати його таємно, далеко від келії, щоб уникнути посмертної слави і не допустити суперечок між охочими мати його останки у прилеглих храмах. Преподобний Маркіан помер у 388 році.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Мученики Акиндин, Пігасій, Афоній, Єлпідифор, Анемподист і ті, що з ними | <-- | --> | СХИИГУМЕН ИОАНН ВАЛААМСКИЙ СТАРЕЦ. Как достичь мира и тишины? |
