Преподобномучениця Євгенія, родом римлянка, жила в Олександрії, куди її батька, Філіпа, було послано імператором Коммодом (180-192) як намісника Єгипту. Євгенія здобула прекрасну освіту і вирізнялася доброю вдачею і красою. Багато знатних юнаків домагалися її руки, але одружуватися вона не хотіла. Познайомившись із Посланнями апостола Павла, вона всією душею кинулася до християнства і таємно від батьків, у супроводі своїх двох рабів, Прота та Якінфа, переодягнувшись у чоловічий одяг, пішла в чоловічий монастир. Там вона зі своїми рабами і супутниками прийняла Святе Хрещення від єпископа Елія, якому було відкрито про неї у видіннях, і він благословив її трудитися в монастирі в образі ченця Євгенія.
Своїми подвигами свята Євгенія здобула дар зцілення. Одного разу до неї по допомогу звернулася багата молода вдова Меланія. Побачивши юного ченця, ця жінка запалилася нечистою пристрастю, але будучи відкинутою, вона вигадала наклеп про спробу насильства. Свята Євгенія постала на суд до правителя Єгипту, тобто до свого батька, і була змушена відкрити свою таємницю. Її рідні зраділи, знайшовши ту, яку довго оплакували. Через деякий час усі вони прийняли Святе Хрещення. Але Пилипа за доносом язичників змістили з посади правителя. Олександрійські християни обрали його своїм єпископом. Новий правитель, побоюючись народного гніву, не став відкрито страчувати Філіпа, а підіслав убивць.
Під час усамітненої молитви єпископа йому завдали ран, від яких він через три дні мученицьки помер. Овдовівши, Клавдія з донькою і слугами поїхала у свій маєток, що був на околицях Рима. Там Євгенія продовжувала чернече життя. Вона привела до Христа багатьох дів, а Клавдія влаштувала будинок для мандрівників і служила вдовам. Після кількох спокійних років імператор Галлієн (260-268) знову почав гоніння на християн, і багато хто з них знайшов притулок у святих Клавдії та Євгенії. У той час осиротіла молода римлянка з царського роду, Василла, почувши про християн і про святу Євгенію, захотіла зустрітися зі святою і написала їй листа. У відповідь свята Євгенія надіслала своїх друзів і сподвижників, Прота та Якинфа, які просвітили Василлу, і вона прийняла Святе Хрещення. Служниця Василли розповіла її нареченому Помпею, що його наречена стала християнкою, і Помпей поскаржився імператору на християн, які проповідують безшлюбність. Притягнута до відповіді, Василла відмовилася вступати з Помпеєм у шлюб, і за це її закололи мечем.
Святих Прота та Якинфа потягли до ідольського храму для принесення жертви, але тільки-но вони вступили туди, ідол упав і розбився. Святі мученики Прот і Якинф були обезголовлені. Святу Євгенію теж силоміць привели до храму Діани, але не встигла вона ще вступити в нього, як усе капище разом з ідолом зруйнувалося. Святу мученицю кинули в Тибр із каменем на шиї, але камінь впав, і вона залишилася неушкодженою. Неушкодженою залишилася вона і у вогні. Тоді її кинули в рів, де вона перебувала 10 днів. У цей час їй явився Сам Спаситель і сповістив, що вона увійде в Царство Небесне в день Різдва Христового. Коли 262 року настало це світле свято, кат умертвив святу мученицю мечем. Незабаром прийняла мученицький вінець і свята Клавдія. Преподобномучениця Євгенія попередила її про день смерті.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Преподобномученица Евгения | <-- | --> | Рождество Христово. Краткая история |
