Святий апостол Яків був братом апостола Іоанна Богослова († бл. 98–117 рр.; памʼять 26 вересня / 9 жовтня), разом з яким був покликаний на проповідь Євангелія Самим Господом із простих рибалок (Мф. 4:21; Мк. 1:19-20). Святим апостолам Якову, Іоанну та Петру Господь переважно відкривав Божественні тайни: під час воскресіння доньки Іаїра (Мк. 5:37-42; Лк. 8:51-55), на Фаворській горі (Мф. 17:1-9; Мк. 9:2-9; Лк. 9:28-36) і в Гефсиманському саду (Мф. 26:37-46; Мк. 14:32-42; Лк. 22:39-45).
Після зішестя Святого Духа святий апостол Яків проповідував в Іспанії та інших країнах світу. Потім повернувся до Єрусалима, де відкрито вчив про Іісуса Христа, що Він істинний Месія і Спаситель світу, викривав фарисеїв та книжників у жорстокосердності та невірʼї. Іудеї були не в змозі протистояти апостольському слову і за гроші найняли філософа-волхва Гермогена, щоб той вступив у суперечку з апостолом і спростував його доводи про Христа як про обітованого Месію, Котрий прийшов на землю. Волхв послав до святого апостола свого учня Філіта, але той увірував у Господа Іісуса Христа. Незабаром і сам Гермоген переконався в силі Божій, спалив свої чарівні книги, прийняв святе Хрещення та став істинним послідовником Христовим.
Тоді іудеї переконали царя Ірода Агрипу (40–44 рр.) схопити апостола Якова і засудити його на смерть. Святий Яків, спокійно вислухавши смертний вирок, продовжував свідчити про Христа. Один із донощиків на апостола на імʼя Іосія був вражений мужністю святого Якова. Він увірував в істину слів про пришестя Христа Месії. Коли апостола повели на страту, Іосія впав до його ніг, покаявся у своєму гріху і благав про прощення. Апостол обійняв, поцілував його і сказав: «Мир тобі і прощення». Іосія сповідав всенародно віру в Христа і був обезголовлений разом зі святим Яковом у 44 році в Єрусалимі (за іншими джерелами, близько 42 року).
| Святитель Донат, єпископ Єврії | <-- | --> | Афонский старец иеромонах Арсений (Минин). Духовные наставления. |
