iskat-v-duhovnoy-gizni

                Что нужно искать в духовной жизни                 Милость Божия буди с вами!                 Ищите и обрящете, обетовал Господь. Вы ищете, и будьте уверены, что найдете.                 Чего искать должно? Живого осязаемого общения с Господом. Дает сие благодать Божия, но нам необходимо и самим трудиться о том. Куда же обращать труд? … читати далі »

2

                Преподобный Макарий Оптинский                 Какие же уроки мы могли бы вынести из жития старца?                Родные его были людьми духовными: прадед – инок в монастыре, известный строгой жизнью подвижника. Дед и бабушка отличались благочестием и делами милосердия. Бабушка каждую субботу посещала заключённых в тюрьме, своими руками стряпая для них пироги. Эта добродетель … читати далі »

1234

Свя­той апо­стол Филипп, из чис­ла 70-ти, ро­дил­ся в Ке­са­рии Па­ле­стин­ской, был же­нат и имел де­тей. По­сле Со­ше­ствия Свя­то­го Ду­ха две­на­дцать апо­сто­лов по­ста­ви­ли его на диа­кон­ское слу­же­ние в Иеру­са­лим­ской Церк­ви и по­ру­чи­ли, как и про­чим ше­сти диа­ко­нам, за­ве­до­вать при­но­ше­ни­я­ми ве­ру­ю­щих и за­бо­тить­ся о вдо­вах, си­ро­тах, убо­гих. Стар­шим сре­ди се­ми пер­во­ди­а­ко­нов был свя­той ар­хи­ди­а­кон Сте­фан. Ко­гда на­ча­лись … читати далі »

3

Воскрешение праведного Лазаря. Святоотеческие толкования трудных мест «Наступает время, когда мертвые услышат глас Сына Божия и, услышав, оживут» (Ин.5: 25) I. Вера Моисею и пророкам, исцеление слепорожденного, притча о богаче и нищем Лазаре «Если Моисея и пророков не слушают, то если бы кто и из мертвых воскрес, не поверят» (Лк. 16: 31) Невообразимое количество чудес … читати далі »

Prp.-Feofan-Nachertannyy-spov.-tvorets-kanoniv-iep.-Nikeyskyy-i-prp.Feodor-Nachertannyy-spov

Преподобний Феофан сповідник і його брат Феодор сповідник Начертанні народилися в Єрусалимі від батьків-християн. Старшим був Феодор. Він з раннього дитинства уникав дитячих забав і любив відвідувати церковні служби. Разом з молодшим братом Феофаном він був відданий на навчання пресвітеру в Лаврі святого Савви. Обидва брати прийняли іночество, і святий Феодор був возведений в сан … читати далі »

korsunska-e1508510684475

Образ Богоматері, що тепер називається «Корсунська-Шпилівська», написаний у XVIII-у столітті на листі білого заліза. Ікона була власністю однієї селянської сім’ї села Романівка Сумського повіту. В сім’ї була дівчинка сліпа від народження, яка відчувала себе зайвою. З неї постійно глузували інші члени сім’ї. Їй було боляче за свою неповноцінність і вона просила, щоб і їй давали … читати далі »

1

                Там, где подвизалась преподобная Пелагия (продолжение)                 К сожалению, появившиеся несколько лет назад сообщения в прессе о том, что иерусалимские власти разрешили грекам строить церковь Вознесения на Елеоне, не соответствуют действительности, сообщил отец Поликарп. В нижнем храме он показывает паломникам большую икону новомученицы Анастасии Иерусалимской, которую прислали украинские иконописцы из Донецкой области, … читати далі »

1

Пре­по­доб­ная Пе­ла­гея (Пе­ла­гия) ро­ди­лась в Ан­тио­хии Си­рий­ской и до сво­е­го об­ра­ще­ния ко Хри­сту бы­ла лег­ко­мыс­лен­ной и рас­пу­щен­ной де­ви­цей. Имея очень при­вле­ка­тель­ную на­руж­ность, она укра­ша­ла се­бя рос­кош­ны­ми одеж­да­ми, зо­ло­том и дра­го­цен­ны­ми кам­ня­ми, за что по­клон­ни­ки на­зы­ва­ли ее Мар­га­ри­той, т. е. жем­чу­жи­ной. Од­на­жды в Ан­тио­хию съе­ха­лись на со­бор епи­ско­пы со­сед­них епар­хий. Сре­ди них на­хо­дил­ся Нонн, епи­скоп Илио­поль­ский, … читати далі »

Muchenytsia-Pelahiia-Tarsiyska_3

Свята мучениця Пелагія жила в малоазійському місті Тарсі під час правління імператора Діоклетіана. Вона народилася в третьому столітті в Тарсі в сім’ї знатних язичників. Дівчина відрізнялася надзвичайною красою, отримала гарну освіту. Імператор Діоклетіан вирішив зробити її дружиною свого усиновленого спадкоємця, який був полонений її красою.

Muchenyky-Serhiy-Rymlianyn-Rosafskyy-i-Vakkh-Rymlianyn

Святих мучеників Сергія і Вакха імператор Максиміан (284–305) призначив на високі посади у війську, не знаючи про те, що вони християни. Недоброзичливці донесли Максиміану, що два його воєначальники не шанують язичницьких богів, а це вважалося державним злочином.