Свято-Покровський Голосіївський монастир

Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій у відео, розповідає про те, що політики хочуть втягнути у свої нескінченні чвари Церкву Христову, бо забули про тимчасовість людського життя на Землі. Але навіть у найскладніші часи богоборчої влади Церква залишалася незмінна, як і правда Божа, вона опиралася злу і тому була і буде гнаною. «У важкі … читати далі »

Святкування Похвали Пресвятої Богородиці встановлено на честь спомину чудесного спасіння столиці Візантійської імперії – Константинополя від персів і аварів. Продовжуючи 26-річну визвольну війну, імператор Іраклій пішов зі своїм військом на Вірменію, намагаючись дійти до Персії. Столиця імперії лишилася незахищеною. Весною 626 року перське військо Хосрова ІІ (Хозроя) під командуванням генерала Шахрвараза ще раз дійшло до … читати далі »

СХИИГУМЕН ИОАНН ВАЛААМСКИЙ СТАРЕЦ. Советы о начале духовной жизни.                 Христос посреди нас!                 Пишешь, что дела развлекают молитву. При делах имей память Божию, она тоже молитва; и то хорошо, что есть у тебя стремление к духовной жизни и к молитве. Это уже половина спасения, а далее Бог поможет тебе, только не унывай … читати далі »

                Старец Паисий Святогорец: Предпочтение должно быть отдано красоте души                 Душа, которую трогают красоты вещественного мира, подтверждает, что в ней живет суетный мир. Поэтому она увлекается не Создателем — а созданием, не Богом — а глиной. То, что эта глина чиста и не имеет греховной грязи, значения не имеет. Пленяясь мирскими красотами, … читати далі »

Святі мученики Трофим і Євкарпій були воїнами в Нікомідії під час гоніння на християн за імператора Діоклітіана (284-305). Вони вирізнялися великою жорстокістю у виконанні всіх указів імператора. Одного разу, коли ці воїни розшукували християн, вони раптом побачили велику вогняну хмару, яка сходила з неба, згущуючись у міру наближення до них. Із хмари пролунав Голос:

Кирил святий, від батьків благочестивих народжений і у правовір’ї вихований, монахом став у часи Великого Константина. Тоді, за царювання сина його Констанція, коли блаженний Максим, архієпископ Єрусалимський, із життя цього до безсмертного життя відійшов, цей святий Кирил замість нього на престол був возведений і апостольських догм захисником ревним вельми виявився, єресі Арієві, Македонієві і Маментові … читати далі »

                СХИИГУМЕН ИОАНН ВАЛААМСКИЙ СТАРЕЦ. Надо готовиться к скорбям.                 Это хорошо, что любишь дома сидеть и к себе никого не звать, а если люди что скажут, ты держись своих убеждений.                 Тоже хорошо держать себя подальше от приходских дел, а когда что коснется и надо говорить, не забудь, прежде помолись, на … читати далі »

                Понедельник пятой седмицы Великого поста                 О памятозлобии                 Святые добродетели подобны лествице Иакова; а непотребные страсти — узам, спадшим с верховного Петра. Добродетели, будучи связаны одна с другою, произволяющего возводят на небо; а страсти, одна другую рождая и одна другою укрепляясь, низвергают в бездну. И как мы ныне слышали от … читати далі »

Глава XII Преподобный Парфений Киевский                Преподобный Парфений Киевский (в миру – Петр Иванович Краснопевцев) родился 24 августа 1793 года в бедной семье причетника села Симонова Тульской губернии. С самого раннего возраста испытал скорби, связанные с бедностью, и, видя жизнь своих родителей, научился терпению, смирению, милосердию и трудолюбию.

                Неделя четвертая Великого поста                 Пост — время покаяния, время, когда наши окаменевшие сердца должны силой Божией из бесчувственных стать чуткими, из холодных и жестких — теплыми и открытыми для других и для Самого Бога. Пост — это время обновления, когда, как весной, все опять становится новым; когда наша жизнь, постепенно сошедшая … читати далі »

Пре­по­доб­ный Пар­фе­ний, в ми­ру Петр Крас­но­пев­цев, ро­дил­ся в с. Си­мо­но­во Алек­син­ско­го уез­да Туль­ской гу­бер­нии (1792), в се­мье по­но­ма­ря. Бу­ду­щий по­движ­ник рос в бед­но­сти, с дет­ства по­знав, что на зем­ле нет все­об­ще­го бла­го­ден­ствия – а, сле­до­ва­тель­но, к зем­ным бла­гам не сле­ду­ет при­леп­лять­ся ду­шой.