«Бажаю, щоб у ці передріздвяні дні, які залишилися до зустрічі Богодитяти, ми спробували впорядкувати внутрішній світ. А як це зробити? …І через молитви – вечірні й ранкові; і через сповідь, що неначебто баня вимиває з душі всілякий бруд, щоб людина перед Богом з’явилася у першозданій красі, чистій і не заплямованій гріхом; і через Причастя, яке є завершальним етапом нашого омивання та яке вносить у нас елемент Божого порядку і Божої правди», – зазначив о. Олександр та побажав кожному впорядкувати не лише свою оселю, а головне – власну душу, щоб дочекатися радісного дива – входження в наші серця Богонемовля.
Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ продовжує публікувати духовні роздуми протоієрея Олександра Клименка. Черговий випуск присвячено тлумаченню Євангельського зачала, що читається в Неділю перед Різдвом (Мф. 1: 1-25).
Протоієрей Олександр Клименко звернув особливу увагу на слова з першої глави Євангелія від Матфея про праведність Йосифа:
А Йосиф, муж її, бувши праведний, і не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її. Коли ж він те подумав, ось з’явивсь йому Ангол Господній у сні, промовляючи: Йосифе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого. І вона вродить Сина, ти ж даси Йому йменна Іісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів. А все оце сталось, щоб збулося сказане пророком від Господа, який провіщає: Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог. Як прокинувся ж Йосиф зо сну, то зробив, як звелів йому Ангол Господній, і прийняв він дружину свою. І не знав він її, аж Сина свого первородженого вона породила, а він дав Йому ймення Іісус (Мф. 1: 19-25).
«Йосифа тут названо праведним. Що таке ця праведність? Я б хотів поговорити не стільки про правденість, як про елементару людську порядність, яка, я переконаний, входить у термін “праведність”. Він, Йосиф, був у першу чергу порядним чоловіком, опікуном старшого віку, який, розмуіючи, що він не може сприйняти той факт, що віддана йому на піклування дівчина носить дитину, а він не знає, звідки вона взялась, хотів таємно її відпустити. Не придати розголосу, не осоромити, а запобігти тому, щоб люди вказували на неї пальцем, і вчинив порядно», – пояснив він.
На думку отця Олександра, справжня порядність говорить про твою спробу перетворити будь-який хаос на порядок, на гармонію у ставленні один до одного та у відношенні до природи.
«Порядна людина ніколи не буде вказувати на твої недоліки при всіх, яка буде користуватися Божим Словом, що коли ти бачиш, що твій брат має щось проти тебе, то поговори з ним наодинці, а якщо бачиш, що він згрішив, тоді за двох-трьох свідків, – продовжив священник. – Така людина буде обережною, як був обережним з Марією Йосиф. Саме тому до Йосифа пізніше з’являється архангел і говорить йому слова підтримки, допомагає йому збагнути незбагненне, але перед усім сам Йосиф повів себе порядно».
За словами священнослужителя, порядність тісно пов’язана з любов’ю до порядку та прагнення впорядкувати навколишній світ.
Він переконаний, що коли людина щовечора і щоранку впорядковує свою душу моливтою, то навколо неї завжди спокій і благодать.
Також, як додав о. Олександр, порядність може виражатися не тільки у ставленні до людей, а й у відношенні до природи.
«Порядність – це коли займаєшся власним садом й отримуєш насолоду, <…> коли ти спілкуєшся зі своїми ближніми так ніжно, щоб їхня душа не постраждала, робиш це спокійно і лагідно, з трепетом ставишся до їхніх душ, щоб у жодному разі вони не пошкодили внутрішній порядок і красу, яку вони вибудовують роками. Порядність – це коли ти не робиш нікому нічого лихого не просто тому, що “Боженька покарає”, а тому що ти сам, маючи всередині Закон Христовий, писаний на скрижалях власного серця, не можеш порушити внутрішній космос», – додав він.
Насамкінець протоієрей Олександр Клименко дав духовну настанову: «Бажаю, щоб у передріздвяні дні, які залишилися до зустрічі Богодитяти, ми спробували впорядкувати внутрішній світ. А як це зробити? Це робити можна опосередковано: і через молитви – вечірні й ранкові; і через сповідь, що неначебто баня – не просто прибирає, а очищує пори нашої души, вимиває всілякий бруд, щоб людина перед Богом з’явилася у першозданій красі, чистій і не заплямованій ніяким гріхом; і через Причастя, яке є завершальним етапом нашого омивання, нашої впорядкованості тих душ, які розбиті, розхламлені в цьому швидкому й неорганізованому житті, через Причастя, яке, входячи в нас, вносить елемент Божого порядку і Божої правди».
Підсумовуючи сказане, о. Олександр побажав кожному у ці передріздвяні дні впорядкувати не лише свою оселю, а головне – впорядкувати власну душу, аби дочекатися радісного й теплого дива – входження в наші серця Богонемовля.
Джерело: Офіційний сайт Української Православної Церкви
| Озерянская икона Божией Матери: история и чудеса | <-- | --> | Преподобные Спиридон и Никодим, просфорники Печерские |
