Преподобні Ісаакій, Далмат і Фавст були ігуменами Далматської обителі. Преподобний Далмат раніше служив у війську святого благовірного царя Феодосія Великого (379–395) і користувався його повагою. Залишивши світ, він між 381 і 383 роками разом з сином Фавстом пішов до обителі преподобного Ісаакія поблизу Константинополя. Преподобний Ісаакій постриг батька й сина в чернечий чин, і обидва вони стали вести суворе подвижницьке життя.
Одного разу у Великий піст преподобний Далмат не вкушав їжі протягом сорока днів, а потім, зміцнившись, до свята Вознесіння Христового пробув у захопленні, удостоївшись Божественних видінь.
Наближаючись до кінця свого життя, преподобний Ісаакій у 383 році поставив замість себе ігуменом преподобного Далмата, за ім’ям якого обитель стала називатися Далматською.
Святий Далмат був ревним поборником православної віри на III Вселенському Соборі в Єфесі, який відбувся в 431 році і на якому було засуджено єресь Несторія.
Після Собору святі отці возвели преподобного Далмата в сан архімандрита Далматської обителі, де він і помер після 446 року, доживши до дев’яноста років.
Про преподобного Фавста відомо, що він, подібно до батька, був великим аскетом й із чернечих подвигів особливо досяг успіху в пості. Після смерті батька він став ігуменом обителі.
| Cвятитель Николай Сербский: На вопрос о том, почему неправедные преуспевают | <-- | --> | Мученик Ражден перс, Карталінський, первомученик Грузинський |
